Хресна дорога ненародженої дитини: "Я ще не народився, а вже зазнав смерті..."

Життя – дорогоцінний Божий дар,

Лиш Він дає – лиш Він забрати може.

Ми нехтуємо даром, що Ти дав,

За те прости нас і помилуй, Боже.

      

      23 березня 2018року на парафії села Велика Тур’я учасники дитячої християнської спільноти "На крилах віри", що діє при церкві Покрови Пресвятої Богородиці, провели Хресну Дорогу Ненародженлї дитини”.  

      Вже другий рік готує спільнота цю особливу Хресну дорогу. Вона надзвичайно важка і болюча. Діти ще по-різном розуміють ці розважання, але в час її читання і молитви вони щиро співпереживають, вдумуються у зміст стацій. Бо тут переплітаються невинні страждання Ісуса з невинними муками вже живої дитинки у лоні матері у той момент, коли її вбивають. 

Не вбивай мене, рідна, бо я твоя дитинка.

Не бери, моя люба, ти на душу гріха.

Я ще в лоні твоєму, але я вже жива!

      Якщо задумаємося у глибокий зміст цієї Хресної  Дороги то розуміємо що вислухати і пройти її до кінця є дуже важко. Бо знаємо, що будь-який фізичний біль проходить, а душевний залишається назавжди. І цей біль, біль душі можна сприймати по-різному… Закопати якнайглибше, сховатися за маскою вдаваного благополуччя. Та чи можна заховатися від себе? Чи загоїться рана, засипана товстим шаром забуття? А може, варто, як би це не було важко, дістати той біль на поверхню, вилити, виплакати, спокутувати, аби жити далі? 

     Під час молитви у присутніх на очах були сльози, і напевно, глибокі роздуми над власними вчинками та вдячність за дар життя, яке отримали від Господа Бога і від своїх батьків.

  

   Кожен, хто побував у цей день на Хресній дорозі, щиро помолився за недопущення гріха дітовбивства, за ненароджених дітей, їхніх матерів і батьків, за лікарів і медичних сестер, за усіх тих, від кого залежить невинне життя.

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй душі ненароджених дітей!