12 вересня 2018 року парафіяни парафії села Велика Тур’я з благословення отця Миколи Фреїшина здійснили пішу прощу на Ясну Гору у Гошеві.
Удосвіта, помолившись, вирушили прочани до чудотворної ікони Гошівської Богородиці, щоб піднести свої молитви у своїх намірах.
Неблизька дорога стелиться від Великої Тур’і до Гошева. Крок за кроком, кілометр за кілометром, у молитві, з Богородичними піснями поволі йдуть ті, хто з має глибоку віру і міцну віру в те, що Діва Марія вислухає благання і покриє Своїм Небесними Омофором. Короткий перепочинок – і знову в дорогу. І ось вдалині вже сяє Ясногірський Гошівський монастир.
На душі стає радісно і спокійно. У монастирському храмі на Ясній Горі прочани приступили до Святої Тайни Покаяння, а під час Божественної Літургії прийняли Святе Причастя та прославляли Господа, молилися перед чудотворною іконою Божої Матері.
Сповнені Божою благодаттю, щасливі і трохи стомлені поверталися прочани великотур’янці до своїх домівок.
Це була прекрасна проща. Одна із багатьох, які були і ще будуть.
Адже наше життя – це і є одна велика проща, яка веде до Нашого Господа Ісуса Христа та Пресвятої Богородиці. Хай ця дорога буде без терня, світлою і радісною…
26 серпня 2018 року, після літніх канікул, відбулась чергова зустріч учасників дитячої християнської спільноти «На крилах віри» парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я, що діє на парафії з благословення о. Миколи Фреїшина з жовтня 2015 року.
В цей день учасники спільноти активно попрацювали: переглядали мультимедійну презентацію «З життя нашої спільноти: свята і будні», працювали над створенням плакатів «Наша спільнота», власноруч виготовляли пам’ятні сердечка «З любов’ю до Бога», розмальовували камінці. Та найголовніше – ділились своїми роздумами про добро, віру, взаємодопомогу, підтримку, дружбу, справедливість. Діти щиро дякували Богові за можливість жити у спільноті, навчатись, творити добрі благодійні справи, допомагати потребуючим, проводити різноманітні акції, виступи, яких за ці роки було так багато.
Швидко промайнули літні канікули і вже на порозі золотокоса осінь. За цей час діти підросли, змужніли і набралися здоров’я. Сповнені позитивних вражень, діти радо ділились своїми літніми пригодами, новинами, будували плани спільноти на майбутнє.
«Наша спільнота, – звернулась до дітей ревнитель спільноти імость Ірина Фреїшин, – це спільнота, яка поєднала нас і привела до Бога. Ми з вами багато навчилися, зрозуміли, ваші серця наповнились біблійними знаннями. Кожної нашої зустрічі ми спільно відкривали для себе неосяжний світ Божої Любові. Тож хай ніколи не заросте стежка, по якій ви будете ходити до церкви, йти до Бога. Хай ніколи не міліє доброта ваших дитячих сердець, хай ваша щира любов до Бога супроводить вас усе ваше життя». На згадку про зустріч імость вручила кожному учаснику пам'ятні буклетики.
Як одна хвилина, пролетіли кілька годин у спілкуванні, праці, науці та веселощах. Вже сутеніло, а діти не хотіли розходитись, йти з милої серцю рідної церкви, затишного церковного подвір’я, де Пречиста по-материнськи розстилає над ними Свій Покров…
Діти пішли з надією, що таких зустрічей у церкві буде ще багато, бо вони згуртовують усіх в одну велику родину і творять Живу парафію.
Хай Всемилостивий Господь оберігає дітей – учасників спільноти «На крилах віри», їхніх батьків, усіх наших парафіян! Супроводить впродовж всього життя, вказує правильний шлях, засилає свої ласки і благодать.
Молімося завжди, щоб ми ніколи не забували, чиї ми діти, щоб пам'ятали, що Бог є нашим спільним Отцем, Котрий любить нас ніжною любов'ю.
День Преображення Господнього, або Другий Спас є великим церковним святом, адже відноситься до 12 найбільших празників року.
Шанують і люблять це свято на парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Великій Тур’ї. Церковне подвір’я після Божественої Літургії наповнюється вірянами, дитячими голосами, а церковний хор підносить співану молитву до Преображеного Господа. Під церковний передзвін відбувається освячення фруктових плодів та меду.
Милують око багаті плодами наших садів кошики. У цей день газдині особливо стараються, вкладають до них багато соковитих груш, рум’янобоких яблук, смачних слив, а ще стиглі грона винограду; все це заквітчують чорнобривцями, жоржинами, кетягами калини. Яка то краса!
Ще мить - і кришталеві краплини свяченої водички рясно скроплюють багатство наших садів. Радісно і сонячно на душі.
Отець Микола щиро вітає всіх парафіян з величним християнським святом, благословить на міцне здоров’я, мир і спокій в родинах, адже за християнським тлумаченням, Преображення Христа відкриває усім людям мету їхнього життя – бути преображенними та прославленими величчю Самого Бога.
17 червня 2018 року парафіяни церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур'я взяли участь в VI Національному з'їзді Сім'ї Найсвятішого Серця Ісусового, який традиціно проходив на Ясній Горі у Гошеві.
Релігійна спільнота “Сім'я Найсвятішого Серця Ісусового” заохочує родини до молитви, духовного спілкування та християнського виховання дітей.
Вона діє в лоні Церкви уже 27 років. За цей час в СНСІ моляться безперервну дев'ятиденну молитву десятки тисяч мирян в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях і в Автономній Республіці Крим а також за кордоном в Італії, Канаді, США.
Паломники у цей день спільно молились, усім серцем і душею припадали до Гошівської чудотворної ікони Божої Матері у своїх наміреннях. Отримавши повний відпуст, учасники з’їзду повезли додому часточку любові і добра зі святого місця.
Прийшло таке довгоочікуване літо-літечко. Як довго чекала його наша дітвора. Нещодавно пролунав останній дзвоник у школі, а вже церковне подвір’я заповнилось веселим дитячим сміхом, руханками, дзвінкоголоссям. Вже п’ятий рік діти парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці мають чудову нагоду не тільки весело відпочити, але й ближче пізнати Бога. То розпочались «Веселі канікули з Богом 2018» у Великій Тур’ї. «Під Твій Покров святий, Діво Свята, прийми дітей своїх, о Всеблага...» – такою була основна тематика духовно-спортивних занять у християнському таборі.
Впродовж чотирьох днів, з 4 по 7 червня 2018 року, діти мали справжнє свято спілкування, веселощів і духовного зростання.
Маленькі парафіяни Великої Тур’ї ще добре пам’ятали незабутні моменти, пов’язані з «Веселими канікулами» минулих років, які відбувалися при церкві, тому радо записувалися до літнього християнського табору і цьогоріч. Вони з нетерпінням очікували веселих розваг, нових історій та вражень. Але те, що для них приготували аніматори, які приїхали на запрошення о. Миколи Фреїшина, перевищило всі їхні сподівання та повністю захопило у вир спільної праці та відпочинку. Аніматори спільноти «Як Марія» Вікторія Стрекалова, Ярослав Мельник, Ірина Монташевич, Ігор Макар та Марія Іванус кожного ранку кожного дня відкривали дітям нову сторінку веселого християнського життя.
День розпочинався бансами (музичною руханкою), під час яких аніматорам завжди вдавалося згуртувати дітей та налаштувати на щиру спільну роботу. Служба Божа, Молебень чи молитва нагадували про духовне підґрунтя їхніх занять. Після смачного перекусу відбувались цікаві фото-квести, командні змагання, естафети, молитви «Розарію», притчі-казки з роздумами, мультфільми, тематичні конференції.
Особливо запам’яталася дітям театралізоване дійство «Вервиця Марії». Тут звучали повчання Богородиці, а діти писали на сердечках свої прохання і клали їх до стіп Пречистої. На завершення дійства всі отримали корони з чеснотами Пресвятої Діви Марії.
Діти щиро співпереживали, ділилися враженнями, висловлювали свої думки, проводили аналогії, пробували зрозуміти прихований зміст, який несла в собі ця сценка. Аніматори ж вклали всю душу, щоб донести до маленьких сердець суть повчання, вміло розкривали кожен образ, пояснювали кожну подію.
Останній день «Веселих канікул» запам’ятався дітям молитовною ходою по селу з Вервицею.
Потім була веселі ігри та ватра на сільському стадіоні. На церковному подвір’ї, біля фігури Матері Божої учасники табору із кольорових кульок виклали велике серце – знак безмежної любові до Небесної Цариці. День був сповнений радістю і сумом одночасно. Діти були щасливі, що мали можливість так незабутньо провести тиждень та зі сльозами на очах прощалися зі своїми улюбленими аніматорами, які за цей час об’єднали їх у справжню велику християнську родину.
Діти та батьківська громада храму Покрови Пресвятої Богродиці села Велика Тур’я щиро вдячна всім аніматорам за їхню нелегку та таку важливу у теперішній час місію – допомогти молодому поколінню знайти дорогу до Бога. Нехай наш Небесний Отець благословляє їх і всі їхні майбутні починання.
