Яблучний спас: празник світлого Господнього Переображення

"Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого 

Твого Тіла преславне Переображення"

(Величання на утрені празника)

 

   Теплий серпневий сонячний ранок. Свято! Господині йдуть в сад і наповнюють кошики спілими червонобокими яблуками, грушами, сливами, хтось ще поклади гроно винограду, кетяги калини, чи може пригорщу спілої малини, пізньої суниці. Хай потім діти смакують свяченим! А ще прикрасять кошики барвінком, чорнобривцями, айстрами. Кошик з дарами садів готовий. Час до церкви на Службу Божу. Святково одягнуті, у вишиванках, дорослі і діти Великої Тур'ї брвистим потоком йдуть до рідної святині. Радісно на душі. Бо серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу по своїй важливості Преображення Господнє, або Другий Спас вважається третім після Різдва та Великодня святом.

      Незадовго до Своєї смерті Ісус Христос разом з учнями Петром, Яковом та Іоанном прийшов на гору Фавор помолитися і показати їм Свою Божественну славу. Поки Спаситель молився, втомлені учні заснули. А коли прокинулись, побачили, що Ісус преобразився: його обличчя сяяло, мов сонце, поруч стояли пророки Мойсей та Ілля і говорили з Ним. Раптом світла хмара осінила учнів, і з неба почувся голос Бога Отця: «Це є Син мій улюблений, в якому Моє благовоління, Його слухайте!» Учні в страху попадали на землю, а коли піднялися, побачили Христа вже не преображенного, а в звичайному вигляді.

     Вже велично співає церковний хор, відкриті Царські Ворота. Торжественно лине “Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого Твого Тіла преславне Переображення". Маючи перед очима славу Христового Божества свята Церква на Святій Літургії у цей день взиває своїх вірних, щоб духом вийшли на гору Тавор і були свідками Його переміни: "Прийдіть, — каже литійна стихира — вийдім на гору Господню, у дім Бога нашого, і побачимо славу Його переображення, славу як Єдинородного від Отця. Приймім світло від світла та піднесені духом, Трійцю Єдиносущну прославмо на віки".

      

      Швидко спливає час Літургії. Всі віряни виходять  на церковне подвір'я, де о. Микола здійснює освячення плодів нового врожаю. Дозрілі плоди,  окроплені святою водою, символізують всю природу, що чекає оновлення, порятунку та очищення. 

        Повернувшись із церкви парафіяни сідають до столу. Спочатку їдять освячені яблука,  а потім пригощаються  іншими святковими пісними стравами.

Господнє Преображення несе всім вірним неземну радість. 

Прийшов Спас - пішло літо від нас

 

    Прийшов до нас перший Спас. Дні потроху стають меншими, сади і городи  рясніють врожаєм – незабаром осінь.  Маковія — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають 14 серпня. Це - одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців.

      Церковне подвір’я сільської святині у Великій Тур’ї наповнюється духмяними пахощами цілющих трав, пишних «маковійських» букетів! Люди вірять, що букет на Маковія принесе їх родині здоров'я і благополуччя. Букети складаються  з квітів, які ростуть на нашій землі. У ньому –  жоржини, і чорнобривці, і гвоздики, і айстри, і барвінок, соняшник, інші, а також різні трави (які в народі називають зіллям): м'ята, чебрець, волошка, любисток, деревій тощо. 

      У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.

     Християни цього дня під час служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях починали збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою. 

Також за церковним календарем припадає і початок Успенського посту – «Спасівка», який триває до християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці.

З молитвою в дорогу: піша проща на Ясну Гору

         Молитовні походи до святих місць — це давня традиція християн, коли віряни приносять Богу своєрідну пожертву — пішу прощу.
     12 вересня 2017 року парафіяни села Велика Тур’я здійснили пішу прощу на Ясну Гору у Гошеві, яку організував Долинський деканат УГКЦ. Цьогорічні молитовні зустрічі на Ясній Горі є особливими, бо вони присвяченні 100-річчю об'явлень Матері Божої у Фатімі.

      З першим промінням теплого серпневого ранку чисельна група вірян з молитвою  вирушила в далеку дорогу. 

        Перед прощею кожен вибрав для себе намір, з яким звертався до Господа, Пресвятої Богородиці під час дороги  на Ясну Гору. Наміри були як особисті, так і загальні: паломники молилися і за здоров’я рідних, за своїх дітей, за родини,   за вирішення проблем, за рідну Україну, за наших воїнів-захисників на Сході, за мир.

      Величну процесію зустрів, ігумен монастиря, отець Вікентій Слободян, ЧСВВ. Отець ігумен привітав усіх теплим словом та поблагословив на добре проведення серпневих молитовних чувань.

         Піднесення і радість запанували у душах паломників від перебування у святому місці, участі у загальному спільному богослужінні. Молитви-пісні звучали у цей день теж по-особливому і благодаттю розливались по всій окрузі Ясної Гори.

Пізнавальна подорож на Львівщину

     7 серпня 2017 року для дітей-учасників «Веселих-канікул з Богом -2017» с. Велика Тур’я було організовано цікаву пізнавальну подорож на Львівщину. В організації екскурсії взяли участь також батьки дітей парафії.

      Цього дня діти мали змогу відвідати церкву Святої Анни (м. Борислав), де щиро відмолили молебень до Богородиці. У цій церкві зберігаються нетлінні останки понад 700 святих світу. З їх допомогою віряни вимолюють здоров’я і заступництво від родинних негараздів.

      Цього дня побували діти і у Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» –  меморіальному музеї Івана Франка та садибі батьків письменника.

     На завершення пізнавальної подорожі діти з цікавістю подивились на різних звірів, птахів у зоопарку «Лімпопо» у селищі Мединичі. Цього дня навіть проливний дощ не зіпсував дітям веселого настрою.

     Цікава пізнавальна подорож збагатила дітей знаннями про історію рідного краю, його минуле і сьогодення.

ІІ етап «Веселих канікул з Богом – 2017»

       Літо! Найкраща пора для школярів. А якщо вона проходить у молитві разом із Богом – то це воістину радісна і щаслива пора дитинства.

     Саме з Богом проводять свої вакації діти  парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я. 

       З 31 липня по 5 серпня тут проходив другий етап «Веселих канікул з Богом – 2017». 

       Провести катихизацію та цікаві літні забави до дітей парафії приїхали аніматори з Тернопільщини. Назар Турковський (м. Теребовля), Наталя Кузенко, Тетяна Лапунька і Христина Сабова (м. Бережани), а  також Наталя Ковальчук  (м. Козова) мають великий досвід у проведенні таких проектів, адже впродовж кількох років під час літніх канікул вони втілюють у життя такі заходи у різних населених пунктах краю.

     Впродовж шести сонячних днів діти весело і з особливою користю для душі і тіла проводили разом. Кожного дня у церкві відправлялась Божественна  Літургія, всі діти приступали до Святого Причастя, а також "працювала" пошта:  кожного дня діти писали побажання одному та аніматорам.

      Потім відбувався поділ на команди молодшої і старшої групи. Діти весело танцювали банси, вивчали пісні,  приймали участь у різних сценках, а від так відбувались малі ігри в командах, обід, пообідня велика гра, представлення команд, і трохи втомлені, але щасливі діти повертались додому.

     Програма кожного дня була насиченою і різноманітною. Так першого дня діти мали катихизаційні науки про справедливість, другого – про мужність, третій – мудрість, четвертого дня аніматори у цікавій формі розповідали дітям про таку людську рису, як стриманість, а день п’ятий збагатив знання дітей про Віру, Надію і Любов. Була і спільна велика ватра з піснями, танцями і смачною дружною вечерею  на свіжому повітрі. Писали діти листи-побажання воїнам АТО, вправлялись у рукоділлі.

     Щоб краще донести Божі науки аніматори використовували сучасні засоби комунікації, демонстрували на проекторі тематичні відео, слайди. Динамічно, багатогранно, креативно – ось як можна охарактеризувати ІІ етап веселих канікул у Великій Тур’ї. Неординарно пройшов останній день вакацій. Адже діти не тільки молились, танцювали і вчились, вони були приємно здивовані, адже їх у цей день чекали ще і сюрпризи – подарунки від аніматорів  і солодкий стіл, про який подбали їхні батьки. 

       

Дзвеніло сміхом, молилось і співало, щиро веселилось і майоріло чудовими вишиванками у ці дні церковне подвір’я. Все стихло. Завершились «Веселі канікули з Богом – 2017». 

     Більше як сто дітей брали участь у дійствах веселих канікул. Це були не тільки діти з села, до них долучились діти, які приїхали погостювати до своїх бабусь і дідусів з великих і малих міст цілої України. Вони подружились, зблизились, бо направду у їхніх серцях замешкав Господь.

      «До нових зустрічей! Я тобі писатиму!» – ось так прощались діти та аніматори.

      Хай Господь благословить усіх, хто долучився до організації і проведення веселих канікул. Особливі слова подяки родинам, які надали житло для проживання аніматорів, подбали про затишок та харчування. Щирі слова подяки аніматорам, які  проводять таку велику і потрібну для наших дітей працю за покликом свого серця. Хай Господь віддячить Вам сторицею! Велика подяка і нашим діточкам, що були такі активні, не лінувались, кожного ранку йшли до церкви. Та найбільша подяка батькам, які так щиро старались, щоб їхні діти навчились 

жити з Богом.

о. Микола Фреїшин