Святкували Преображення Господнє

«Яви нам, Господи, світло лиця твого!» (Пс. 4,7)

      19 серпня 2014 року на парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я віряни відзначили свято Преображення Господнього.  

     Другий Спас або Яблучний Спас – давнє народне свято. В церковному ж календарі це свято отримало назву Преображення Господнього.

     Через кілька днів після того, як предсказав Ісус апостолам свої страсті і смерть, Він взяв із собою Петра, Якова й Йоана та вийшов з ними на гору Тавор. Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли вони прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився. Святий євангелист Матей про чудесну Христову переміну каже: "І преобразився перед ними: Обличчя Його засяяло наче сонце, і одежа побіліла наче світло" (17, 2).  Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля і почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця: «Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся» (Мт. 17: 5). У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.

     Святкування цього празника сягає ще IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Тавор на честь Господнього Преображення. Від VI століття це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою «Господнє Преображення».

     У Великій Тур’ї, ще зранку, з усіх куточків мальовничого села до храму поспішали вірні, несучи в руках уквітчані соняшниками, чорнобривцями, айстрами, зеленим барвінком, духмяним «васильком», головками маку та польовим зіллям повні кошики з яблуками та медом. Та це й не дивно, адже у народі це свято називають яблучним Спасом. Сільські ґазди та ґаздині постаралися якнайкраще прибрати свої родинні кошики: тут і мед, що наносили в соти бджілки-трудівниці із навколишніх квітучих лук та полів, і дари садів, і обжинкові віночки з різнотрав’я,а хтось поклав колоски з жита й пшениці. Хоча триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія, парафіяни оділи святкові вишиванки, а кошики, мов барвистий килим , що зітканий із щедрих дарів батьківської землі – милували око, зачаровували…

     У храмі відбулась Божественна Літургія. На святкове богослужіння  прийшла велика кількість парафіян. Багато вірян приступили до святого причастя. Настоятель храму о. Микола Фреїшин виголосив духовну науку, на якій зауважив, що свято Христового преображення насамперед нагадує нам про те, що так само, як Ісус та його апостоли, ми мусимо по-християнськи пройти свій життєвий шлях, гідно зносити терпіння, завжди пам’ятати, що наше страждання скоро скінчиться і ми ввійдемо до вічного щастя, яке буде для нас превеликою нагородою за нашу вірність Господові.
      Потім на подвір'ї сільської святині відбувся чин освячення плодів. Кришталеві краплинки свяченої води рясно злітали і падали на святкові кошики з рум’янощокими яблуками, стиглими грушами, сливами, янтарним медом; окроплювали, додаючи сили, надії і радості, всіх, хто прийшов віддати шану і молитви Преображенню Господньому.

 

     Після літургії родини у своїх домівках урочисто сіли за святковий стіл, помолились і споживали освячені яблука з медом.

     Хай величне свято Преображення Господа Нашого Ісуса Христа сповнить наші душі безконечним Господнім світлом, щоб несучи його у своїх серцях, ми здобули вічну нагороду в небі.