З давніх-давен село Велика Тур’я славиться своїми людьми, своєю історією, своїм багатим минулим і сьогоденням. Та понад усе славне село тим, що тут люди мають у серцях велику і тверду віру у Господа Нашого Ісуса Христа, Богородицю.
У селі на честь небесних покровителів люди звели дві каплички, встановили біля своїх домівок сім фігурок Божої Матері, а також багато пам’ятних Хрестів. На цих місяцях відправляються молебні, Акафісти, моляться Вервиці.
А нещодавно, громадою вирішили – біля капличок та фігурок Божої Матері впродовж тижня спільно молитовно просити Небесного Отця та Богородицю про щасливе вирішення важкого стану в нашій державі.
Стомлені щоденними клопотами, працею по господарству, але сильні у вірі, парафіяни, взявши в руки Молитовники, Вервички, кожного дня о вісімнадцятій годині вирушають до наступного святого місця у рідному селі.
І линуть до Богородиці щирі молитви Вервиці…
Вірні щиро моляться, щоби Богородиця своїм Святим Покровом захистила наших синів від смертоносної зброї, щоб поранені якнайшвидше одужували, щоб ніколи не здійснилися злі наміри у ворогів нашої Неньки-України, а ті, що загинули в бою – «оселились, де праведні спочивають».
Спільна щоденна молитва додає парафіянам сили і впевненості в тому, що просьби будуть вислухані. Адже впродовж усього нашого життя ми не раз переконуємось, що після кожної тривалої і щирої молитви, в той чи інший спосіб, сповняються Христові слова: «Просіть, і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7,7).
Тож, підтримаймо всі разом парафіян села Велика Тур’я і молімось спільно:
Молитва за полеглих героїв
Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти сказав: "Більшої любові ніхто не має, як хто душу свою положить за друзів своїх", і Сам дав приклад тієї жертвенної любові. Тебе просимо: глянь ласкавим Твоїм оком на велику любов тих, які загинули тут і по всій Україні, що у знаних і незнаних, пам'ятних і забутих могилах сплять – батьків, братів і синів наших, тих, що впали в боях, загинули в тюрмах і на засланні, в снігах Сибіру. Злучи їх невинну кроваву жертву зі Своєю Жертвою на Голгофті. Дай, щоб не даремною була ця їхня жертва, а щоб на обильно кров'ю героїв политій землі виросли квіти братньої любові і зійшло сонце волі і долі народу. А їх, Господи, причисли до грона Своїх вірних слуг і наслідників. Вони гідно пройшли тернистий шлях життя, а своєю геройською смертю дали найвище свідоцтво правдивості і святості Твоєї найбільшої і єдиної заповіді любові. Тож не погорди цією їхньою жертвою, а прийми їх, як прийняв Ти жертву праведного Авеля, і ради неї, а радше ради Свого Превеликого Милосердя і чоловіколюбія, прости їм усі гріхи і провини добровільні і недобровільні та упокій душі їх у мирі і посели в місці Твоєї слави, де спочивають душі великих Твоїх праведників, предків наших, Князів, великого рівноапостольного Володимира, Бориса і Гліба, преподобних Антонія і Теодозія Печерських і всіх святих, щоб вони разом, оглядаючи невимовну красу Твого Лиця та насолоджуючись небесною радістю, славили Тебе по віки вічні. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар