У ВЕЛИКІЙ ТУР’Ї – ЧАСТИНА ЧУДОТВОРНОГО ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ

О Діво Маріє, царице земна,

Заступнице наша небесна.

Почуй наші тихі сердечні слова,

Прости нам провини нечесні…

     У храмі Покрови Пресвятої Богородиці парафії села Велика Тур’я з 21 по 23 травня 2015 року перебувала Частина чудотворного пояса Пресвятої Діви Марії. Історична християнська реліквія є подарунком Папи Римського Франциска Львівському Архикафедра́льному Собору Святого Юра.

     Згідно передання, Пресвята Богородиця Марія сама виплела свій пояс із верблюжої шерсті та передала його Апостолу Томі (Фомі), коли возносилася на Небеса. Цим потішила його, бо ж він запізнився на її Успіння. Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо вона взята до Неба всеціло, то пояс як і її риза – залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.

     Щодня, впродовж цих днів, біля пояса Богородиці, у спільних молитвах Вервиці до Богородиці, до Божого Милосердя, у молебних співах вірні парафії молилися за мир в Україні, за зцілення недуг, складали подяку Богу та Пресвятій Богородиці за даровані ласки.

     У своїх проповідях, звертаючись до парафіян, о. Микола Фреїшин закликав всіх молитовно звертатися до Матері Божої за всякої потреби, адже Пречиста Діва Марія є матір'ю кожному з нас.

     У часі перебування Частинки чудотворного пояса Пресвятої Діви Марії до сільського храму приходили з молитвами не тільки парафіяни села, але й вірні навколишніх сіл. 

     Пречиста Діва Марія – це наша Мати Милосердя! Вона заступається за наші душі перед Богом. Тому з довірою прибігаймо до Божої Матері в наших душевних потребах і вірмо, що Вона завжди опікується нами, Вона знає дорогу до кожного людського серця. 

     Тож просімо неустанно у Марії заступництва і опіки: «О Марія Мати Божа, молися за нами! Молися, Маріє, за мою родину! Молися, Маріє, за моїх батьків! Молися, Маріє, за моїх хворих, немічних, терплячих! Мати Божа, твоїй материнській опіці поручаємо всі наші терпіння, всі наші випробування, всі наші хрести, всі наші невдачі, тобі поручаємо і просимо, щоби ти, як добра і любляча Мати, провадила нас дорогою життя тут, на землі, щоби колись ми з Тобою могли радіти там, в Небесній Батьківщині».

Проща у Зарваницю

О Зарваницька Божая Мати, 

Свята Голубко в вишині,

Ми всі до Тебе взносим руки:

Допоможи нам у житті!

     17 травня парафіяни села Велика Тур’я взяли участь у прощі Івано-Франківської Архієпархії до Марійського відпустового центру «Зарваниця». 

      Прочани прийняли участь у Божественній Літургії, яку очолив Високопроеосвященний Архієпископ і Митрополит Івано-Франківської Архієпархії Кир Володимир (Війтишин) у співслужінні з Преосвященним владикою Робертом (Москалем), настоятелями семінарії та багатьма священнослужителями із парафій Івано-Франківщини. 

      Пресвята Богородиця зібрала на площі перед Собором сотні людей, щоб творити молитву за мир і спокій у країні.

     Повертались прочани з великою вірою і вдячністю Богородиці за те, що неустанно оберігає наш народ, що стала Матір’ю Бога і доброю Матір’ю для кожного із нас.

     Великою поживою для душі є пожертва одного дня з вихору суєтності нашого життя для того, щоб кожен краще пізнав себе, позбувся важкого тягаря гріхів, чи просто возніс благальну молитву до Всевишнього і Богородиці.

В день пам’яті та примирення

     8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення.

     Україна разом із багатьма країнами Європи відзначає 70-у річницю Перемоги над нацизмом у Європі і 70-ї річниці завершення Другої світової війни

     У цей день, біля пам’ятника загиблим воїнам, у селі Велика Тур’я відбулась панахида за всіма полеглими за роки другої Світової Війни. Помолитись за душі тих, хто поклав життя у боях за рідну землю, за усіх замордованих, скалічених прийшли помолитись парафіяни громади, учні місцевої школи, вчителі, молодь.

     Отець Микола звернувся до присутніх молитись за усіх всіх українських героїв: і вояків УПА, і тих ,що у складі радянської армії, чесно виконували свій обов'язок, захищаючи рідну землю від загарбників. «Пам'ять, яку ми зберігаємо про страхіття Другої Світової війни повинна нас застановляти над величним словом МИР, яке пролунало з уст воскреслого Христа. Щоденно молімося за наших синів, що боронять рідну Україну на Сході», – наголосив священик.

     Після панахиди, на священному місці, старшокласники для всіх присутніх підготували святкове привітання.

6 травня СВЯТО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

     Святий великомученик Георгій, або Юрій був сином багатих батьків із Кападокії. У ранній молодості втратив батька. У двадцятилітньому віці молодий чоловік не завагався стати перед цісарем Діоклетіаном, лютим переслідувачем християн, і противився його рішенню – переслідувати християн. Сам також був християнином. Георгій був тисячником у війську, мав пошану в інших, володів багатствами. Але коли йшлося про те, щоб захищати справедливість, боронити ближніх, стати в обороні віри та правдивого Бога, тоді не жалів нічого, навіть наражався на небезпеку втратити життя, і втратив його. Його порубали мечем на свято Пасхи у 303-му році.

     Святий мученик Юрій жив глибоко християнським життям, практикував живу віру в Ісуса Христа, гідно виконував свої християнські та громадянські обов'язки. А коли настав час дати свідчення крові як членові Христової спільноти, – не завагався, сміливо виступив навіть проти імператора, бо вважав за вірніше триматися правди й втратити дочасне життя, ніж поклонятися ідолам.

     В цей день за народним календарем, від Благовіщення до Юрія — найкращий період для весняних робіт. З-поміж усіх святих саме Юрію народні повір'я доручають «відкривати» небо, випускати росу, тепло, закосичувати квітами землю. Про це часто співається і в колядках, і у веснянках. У Карпатах здавна існує традиція у цей день освячувати сіль, яку господарі дають худобі перед вигоном на пашу.

     Парафіяни Великої Тур”ї також шанують прадідівську традицію. В цей день, після Святої Літургії, відбувається чин освячення солі на церковному подвір’ї. Сіль – символ достатку, повноти і суті. У Біблії сіль – символічний засіб зв'язку між Богом і його народом. Вважається, що сіль – це очисна речовина, пов'язана з залізом, кров'ю і небесними світилами, якої жахається нечиста сила.

      Після церкви ґазди, повернувшись додому, добре годують худобу, а дійним коровам дають дрібно посічені квіти, посипані освяченою сіллю, також дають її лизати всій домашній худібці.

Свято Першого причастя

     Святе Таїнство Євхаристії є найбільшим даром, який залишив нам Ісус Христос. Через Євхаристію Син Божий перебуває між нами і в нас, допомагає нам любити Бога та ближніх, дає силу творити добро.

     Цьогоріч, у Світлий вівторок, Перше причастя прийняли наймолодші парафіяни церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я. Третьокласники місцевої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів до першої Сповіді та Святого Причастя ретельно готувалися: на шкільних катехизаційних  науках вони старанно пробуджували у своїх дитячих душах постанови до свідомого християнського життя.

     І от прийшла ця незабутня  світла і відповідальна мить: під час Божественної Літургії діти прийняли Євхаристійного Ісуса у Святому Причасті. Стривожені та безмежно щасливі діти в святкових білих вбраннях, у вишиванках, разом із батьками, хресними батьками, своєю ріднею та учителями молились, дякували Господу за все, просили у Нього прощення і допомоги стати добрими людьми, не забувати Божий дім, гарно вчитись і жити в любові.

Наймолодші парафіяни, щоб привітати гостей, підготували коротку виставу з віршами та піснями релігійного змісту.

     Як нагадування про цю подію діти отримали пам’ятки про прийняття Першого Причастя та Сповіді і дитячі молитовники.

     Звертаючись до батьків, священик подякував їм за зусилля у християнському вихованні дітей, а також заохотив їх і надалі виховувати своїх дітей у християнській вірі та прикладом свого життя передавати їм любов до Бога та ближніх. Щиро дякував парох і класоводу першопричасників Фендик Ганні Миколаївні за допомогу і ревну працю у підготовці своїх учнів до такої відповідальної події у їхньому житті. З особливими словами звернувся о. Микола до хресних батьків, які несуть велику відповідальність перед Богом за своїх духовних дітей, а також наголосив, щоб вони не занедбували виховання своїх дітей, а щоденно молитися за своїх похресників, за Боже благословення і опіку над ними.

     Після Святої Літургії, усвідомивши важливу духовну цінність цього Таїнства, усі присутні відчули велику радість і вдячність Господу!

Великдень у Великій Тур’ї

Христос воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн несеться до небес.

Хоч він помер - з любові до народа,

Із гробу встав, у величі воскрес.

Христос воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Іванна Савицька

Дорогі у Христі парафіяни села Велика Тур’я!

     У ці пасхальні дні сердечно вітаю вас зі святом світлого Христового Воскресіння!

     «Радуйтеся!» (Мф. 28, 9). Це вітання було першим, що промовив Ісус Христос після Свого воскресіння. Воно глибоко знаменне і втішне не тільки для мироносиць, до яких спершу було звернене, не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують Воскресіння Христове.

     Воскресіння Ісуса Христа, Який переміг смерть, дає нам тверду надію на наше майбутнє воскресіння.

     Божою милістю ми діждали світлого дня Великодня! З того самого моменту, коли учні Господні сповістили світові про Воскресіння Спасителя нашого Ісуса Христа, все життя Церкви сповнене неминущої радості — Христос воскрес із мертвих, і смерть переможена!

     Молитовно зичу кожному з вас, дорогі браття і сестри, перебувати у пасхальній радості та свободі. Благодать Воскреслого Господа нехай перебуває над вами, вашими родинами та усією нашою Україною.

     ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

О. Микола Фреїшин