6 травня СВЯТО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

     Святий великомученик Георгій, або Юрій був сином багатих батьків із Кападокії. У ранній молодості втратив батька. У двадцятилітньому віці молодий чоловік не завагався стати перед цісарем Діоклетіаном, лютим переслідувачем християн, і противився його рішенню – переслідувати християн. Сам також був християнином. Георгій був тисячником у війську, мав пошану в інших, володів багатствами. Але коли йшлося про те, щоб захищати справедливість, боронити ближніх, стати в обороні віри та правдивого Бога, тоді не жалів нічого, навіть наражався на небезпеку втратити життя, і втратив його. Його порубали мечем на свято Пасхи у 303-му році.

     Святий мученик Юрій жив глибоко християнським життям, практикував живу віру в Ісуса Христа, гідно виконував свої християнські та громадянські обов'язки. А коли настав час дати свідчення крові як членові Христової спільноти, – не завагався, сміливо виступив навіть проти імператора, бо вважав за вірніше триматися правди й втратити дочасне життя, ніж поклонятися ідолам.

     В цей день за народним календарем, від Благовіщення до Юрія — найкращий період для весняних робіт. З-поміж усіх святих саме Юрію народні повір'я доручають «відкривати» небо, випускати росу, тепло, закосичувати квітами землю. Про це часто співається і в колядках, і у веснянках. У Карпатах здавна існує традиція у цей день освячувати сіль, яку господарі дають худобі перед вигоном на пашу.

     Парафіяни Великої Тур”ї також шанують прадідівську традицію. В цей день, після Святої Літургії, відбувається чин освячення солі на церковному подвір’ї. Сіль – символ достатку, повноти і суті. У Біблії сіль – символічний засіб зв'язку між Богом і його народом. Вважається, що сіль – це очисна речовина, пов'язана з залізом, кров'ю і небесними світилами, якої жахається нечиста сила.

      Після церкви ґазди, повернувшись додому, добре годують худобу, а дійним коровам дають дрібно посічені квіти, посипані освяченою сіллю, також дають її лизати всій домашній худібці.