Поїздка учасників спільноти «На крилах віри» у Страдч

      День 20 березня 2016 року надовго закарбується у дитячих серцях учасників парафіяльної дитячої спільноти «На крилах віри», що діє при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я.

      Саме цього дня відбулась катехитизаційно-пізнавальна поїздка до с. Страдч, що на Яворівщині. (Село відоме древньою печерною лаврою, чудотворними іконами Матері Божої, місцем похованням одразу двох ново проголошених блаженних мучеників, Хресною Дорогою та славною історією) Організували духовну подорож настоятель церкви о.Микола Фреїшин та керівник спільноти – імость Ірина.

      Спільно помолившись на Святій Літургії та отримавши благословення пароха на щасливу дорогу та повернення додому, діти з гарними передчуттями, зручно розмістившись у двох мікроавтобусах, вирушили до святого місця. У дорозі учасники спільноти також не марнували час – виконавши гімн спільноти, молились, розповідали цікаві біблійні історії, співали страсні пісні про Ісуса.

       Перебування  на Страдецькій горі розпочалося цікавою розповіддю сестри-монахині Михайли про страшну трагедію, яка сталась тут у 1243 році. Під час боїв дружини Ростислава з татарами мешканці найближчих поселень переховувалися у печерному монастирі. Татарами було викрито вхід до монастирської печери, у якій знаходилося тоді біля двох тисяч людей. Татари розпалили вогонь в головному коридорі. Від нього згоріли всі долівки в келіях і печерній церковці, а їдкий дим почав забирати життя тих, які переховувалися у печері. На крик і плач невинно вбитих, з неба зійшла Пресвята Богородиця і, закривши вхід до печери своєю ризою як непорушною стіною, стала перед татарами зі словами: «Не руш! Стіна!». Вона огорнула замучені душі своїм омофором і повела їх у славі до оселі Небесного Отця. Звідси і пішла назва Страдецької ікони Божої Матері – Нерушима Стіна.

       Затамувавши подих, діти вислухали цю  сумну оповідь, а відтак відвідали і саму Страдецьку печерну церкву, де колись жили і молились монахи. Тут учасники спільноти щиро благали у молитвах за своїх батьків, своє щасливе майбутнє, за мир в Україні. Старші діти пройшли в глибину печер, де відчули всю утаємниченість і набожність святих місць.

      Втомившись, діти сіли перепочити. Смачною була і перекуска, адже батьки подбали, щоб діти мали силу пройти ще й Хресну Дорогу.

     І дійсно, набравшись сил, незважаючи на холодний вітряний день, якось непомітно, у спільній молитві, вслухаючись у слово Боже наставників, лісовою стежкою з крутими підйомами і спусками діти пройшли 14 стацій Хресної Дороги.

       Ввечері,відчуваючи глибоке духовне піднесення, силу і бадьорість духу, діти з радістю повернулись додому. Тішить те, що вихованці показали себе зразковими прочанами, відчули серцем, де вони знаходяться і щиро молились до ікони Матері Божої Нерушимої Стіни. Повертаючись додому, діти переконались, що Хресна Дорога у Страдчі – це не лише Хресна Дорога Спасителя, це й наша власна Хресна Дорога очищення душі та тіла.