Хресна Дорога за участю ансамблю "Gloria"

     6 березня 2015 року у храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я відбулась Хресна Дорога за участю ансамблю "Gloria" Івано-Франківської Духовної Семінарії ім. священомученика Йосафата. Учасники цього молодіжного колективу успадкували і успішно продовжують творчу діяльність музичних колективів, які діяли до цього часу в семінарії.

     В цей день у сільському храмі зібралось багато людей різного віку: від кількарічних діточок до стареньких дідусів і бабусь. У церкві панувала високодуховна молитовна атмосфера, адже кожен уважно слухав і пропускав крізь душу "Розважання над Страстями Христовими" у виконанні цього чудового гурту. Всі, хто стояв на молитві перед лицем Божим, глибоко переживали Хресну Дорогу Спасителя на Голготу, на стаціях страстей всі віряни разом з Ісусом поставали перед судом Пилата, відчували Його біль і приниження і розуміли, що не цвяхами, а людськими гріхами Ісус був прибитий до хреста. Зі сльозами на очах, щирим співчуттям Ісусу та Його Пресвятій Матері пройшли великотур’янці 14 стацій.

     На завершення отець Микола Фреїшин щиро подякував братам-семінаристам за місійну працю, прекрасний спів та розважання Хресної Дороги, а також побажав гурту "Gloria" і надалі нести Слово Боже до людей і в Божому натхненні співом славити Всевишнього.

Велика Тур’я побожно приймала копію Туринської Плащаниці

     23-25 лютого 2015 року, у перші дні Великого посту, у храмі села Велика Тур’я перебувала благословенна копія однієї з найбільших реліквій християнського світу – Туринська плащаниця. Святиню привезено з Собору св. Юра (м. Львів). Копія відомої на цілий світ Туринської плащаниці вже мандрувала українськими містами та збирала сотні тисяч вірних, і, нарешті, святиня на три дні замешкала у сільському храмі.

     З великим трепетом та надією чекали вірні парафії на цю знаменну та історичну подію.

      Святу реліквію виставили для почитання у храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Тут вона і вдень, і вночі, впродовж трьох днів зцілювала душі парафіян не тільки села Велика Тур’я, але і навколишніх сіл. Поклонитися святині, припасти до неї молитовними устами до храму приходили мешканці із сусідніх сіл Белеїв, Тростянець, Малі та Великі Дідушичі, а також паломники з Рожнятівщини та Стрийщини.

     У ці пам’ятні дні вірні мали змогу з вірою і любов’ю поклонятися Плащаниці. У своїх молитвах парафіяни  випрошували миру і Божих ласк для України. Щоденні вранішні та вечірні Божественні Літургії, Вервиці до Серця Ісуса, Акафісти до Страстей Христових, молебні допомагали вірним зрозуміти Волю Господню та вийти з темряви, яка огортає душу людини.

     Щодня потік людей, затаївши подих, рухався до Плащаниці. Кожен, із завмиранням у серці, пильно вдивлявся у полотно довжиною 4,3 м і шириною 1,1 м – погребальний саван Ісуса Христа. Відбиток побитого, понівеченого і скривавленого тіла Христового, яке пройшло нелюдські тортури… На голові – залишки слідів болючого тернового вінця… Обличчя закривавлене і зболене, на ньому залишився відбиток нестерпних мук. Відчувши на мить весь біль страждань Ісуса Христа, люди тихо відходили в роздумах, опустивши голови…

     Настав час посту – це час покаяння, очищення і навернення. Це школа покути, в якій можна поглибити свою віру, переглянути своє життя, і наскільки це можливо – змінитись. Зробити ці духовні подвиги вірним парафії цього року допомогла копія Туринської плащаниці – свідок Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

      Духовно скориставши із часу перебування у храмі села Велика Тур’я копії Туринської плащаниці, усі вірні щиро вимолюють у Всевишнього духовного єднання України, творять молитовну броню від злих сил.

      Нехай Плащаниця допоможе усім краще пізнати стан своєї душі, полюбити більше Ісуса, роздумуючи над Його муками і страстями і укріпити вірі. 

До Великої Тур’ї привезуть святиню – Туринську Плащаницю

«У тридцяті роки після Різдва Христового, ввечері 7 квітня, Тіло Христа покладено до гробу “в білому простирадлі”. У неділю вранці полотно знайдено порожнім» 

з «Істрії Туринської плащаниці».

     Туринська плащаниця це надзвичайний нерукотворний портрет Ісуса на полотні. Незабаром побачити цю святиню і поклонитися їй зможуть парафіяни села Велика Тур’я. До громади вона прибуде із Архикатедрального собору Святого Юра (м. Львів.) на початку Великого посту – 23 лютого 2015 року. 

   

     Святиню буде виставлено для почитання у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Тут вона перебуватиме кілька днів. Двері храму будуть щодня відчинені, щоб вірні змогли прийти і поклонитися Плащаниці.

    Прийдіть з вірою і любов’ю поклонитися Плащаниці, випрошуйте для себе Божих ласк та щиро моліться за мир в Україні.

Відкрити двері дитячих сердець на прийняття Ісуса у Пресвятій Євхаристії

«Якщо навчимо дітей Божої науки, то вони виростуть побожними людьми та принесуть багато добра Церкві й нашому народові, а для нас будуть окрасою та потіхою»

Блаженніший Святослав Шевчук

     Перше Святе Причастя – це невід’ємна частина традиції Української Греко-Католицької Церкви, що передавалася у нашому народові від покоління до покоління. З перших днів народження дитини, церква хоче обвити, обійняти її своєю рятівною благодаттю.

     Катехитичне навчання – це постійний процес, який триває  на протязі всього людського життя. А підготовляння дітей до першої святої Сповіді та Першого причастя  - важлива подія у житті наших дітей. Зазвичай до сповіді готують дітей семи-восьми років. Вважається, що у цьому віці дитина вже може аналізувати свої вчинки, відповідати за них. 

     У третьокласників Великотур’янської школи (класовод Фендик Ганна Миколаївна) у ці дні розпочались такі катехетичні навчання. Отець Микола Фреїшин, під час зустрічей у школі, готує маленьких школярів до першої сповіді, як до першого у своєму житті іспиту. Під час навчань особлива увага приділяється знанню та розумінню дітьми основ Катехизму, правди віри, у яких йдеться про те, яким має бути християнин. Діти, які готуються до такого випробування, починають усвідомлювати свої особливі обов’язки та відповідальність перед Богом – нашим Небесним Батьком.

     Відтепер діточки з захопленням очікуватимуть на цей особливий день, щоб сказати Ісусові, як Його люблять та чекають на Нього. Але найбільше цій події зрадіє Ісус, бо Він знайде Собі місце у маленьких дитячих серцях на парафії Покрову Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я.

Подякуймо Ісусу-Дитятку за його прихід на землю

      Чудесна Різдвяна зірка подарувала нам Спасителя всьому роду людському. Ми прославляємо це дивне народження веселою колядою, святковими віншуваннями.

     Розділити Різдвяну радість до храму Покрови Пресвятої Богородиці прийшло багато парафіян, особливо молоді села Велика Тур’я. Прадідівські колядки співали дружно, з піднесенням. 

     Хоч у кожного на серці лежить тривога і сум, бо нелегкі часи переживає наша рідна Україна, та прослава Новонародженого Ісуса, його прихід у кожну родину, у кожне серце вселяє віру і надію у світлий завтрашній день. 

      Кожен з нас постійно щось просить у Господа. Тож, спішимо дякувати Йому за Його милосердя до нас колядками, щедрівками, віншуваннями!

Дорогі у Христі парафіяни села Велика Тур’я!

      У ці прекрасні зимові свята бажаю Вам миру, спокою і злагоди! Зичу Божого Благословення, міцного здоров’я, родинного щастя, достатку і благополуччя!

Віншую Вам нині усі добрі люди

Нехай Божа поміч завжди з Вами буде.

Нехай тої днини, кожної години,

Бог благословить, біда хай загине.

Худібка здорова нехай ся плекає,

А град, вогонь, хмара нехай село наше минає,

То Вам зичу-вінчу! 

ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!

СЛАВІТЕ ХРИСТА!

о. Микола Фреїшин

Срібні дзвіночки сповістили – йде Святий Миколай

     Ось і прийшов улюблений, довгоочікуваний час – час новорічно-різдвяних свят. Ці дні завжди пов’язані з дивом, а в чудеса хочеться вірити завжди. Самим першим зимовим святом з довгої їх низки можна сміливо вважати День Святого Миколая – покровителя дітей і мандрівників.

     З великою нетерпеливістю чекають на це свято діти, адже Святий Миколай відомий в усьому світі як їхній захисник та благодійник. Він щороку обдаровує діточок радістю і сіє в їхні серця зернятка добра.

     Богу дякувати, ця традиція в нашому народі збереглася з давніх-давен і по сьогодні. Тому кожного року в наших парафіях святково вшановують Святого Чудотворця Миколая.

     18 грудня, коли в Божому храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я завершувався чин вечірні перед великим християнським святом Святителя Миколая Чудотворця архиєпископа Мир Лікійських, землю вкрили сутінки, з далекої дороги, під чудові співи «Ой хто, хто Миколая любить» до церкви зайшов Святий Миколай. Він привітав усіх, хто щиро молився у сільській святині. Найбільше зраділи приходу Святого діти, вони гарно підготувалися, вивчили вірші, пісні і найголовніше – були дуже-дуже чемними і за це отримали подарунки від Миколая.

     А скільки було радості, коли і на другий день, після святкової Служби Божої, до храму знову урочисто прийшов Святий Миколай, де його чекали наймолодші парафіяни разом із батьками, бабусями і дідусями. Діти гарно декламували вивчені вірші, співали. А коли діти все показали, тоді Святий Миколай їх повчав, як вони повинні слухати дорослих, милитися, ходити до церкви, щоб бути щасливими, робити добрі діла і любити своїх ближніх.

     Свято продовжилося щирою нагородою від величного гостя, починаючи від наймолодших – до найстарших дітей. І як завжди, подаруночків у Святого Миколая вистачило для всіх.

     Свято Миколая – це свято мрій і сподівань, віри в чудо. Від тепер з молитвами і добрими ділами великотур’янські діти чекатимуть на Нього цілий рік.

Нехай буде все по-божому: духовна опіка у місцях позбавлення волі

     Духовне виховання засуджених та ув’язнених відіграє значну роль у їх перевихованні та поновленні у соціальному статусі, адже саме в стінах пенітенціарних установ люди найбільше звертаються та сподіваються на допомогу Бога, осмислюють свої вчинки та роблять певні висновки.

     Напередодні великого християнського свята Миколая Чудотворця 17 грудня 2014 року парох села Велика Тур’я о. Микола Фреїшин відправив Службу Божу у капличці Долинського виправного центру Управління Державної Пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№ 118). 

     Священик стверджує, що виправлення через віру в Бога – це реальні і правдиві історії. Люди, які потрапили в місця позбавлення волі розуміють, що за всі вчинки доводиться відповідати, а храм – це місце, де кожен з нас може побути зі своїми думками наодинці, переосмислити свої вчинки, помолитися та спробувати вимолити прощення у Всевишнього.

     По завершенню літургії завдяки старанням парафіян храму Покрови Пресвятої Богородиці кожен присутній на молитві у тюремній капличці отримав невеличкий пам’ятний подарунок від Святого Миколая.

      Усі кому в цей світлий передріздвяний час не випала доля молитися на волі у храмі Божому, а в тюремній капличці серед невiльникiв, не за святковим столом з родиною та друзями, а серед тюремної сторожі підносьте молитви до Всевишнього і Він почує кожного.

Молитва за ув’язнених

     Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти святого апостола Твого Петра від кайданів і тюрми без всякої шкоди звільнив, смиренно молимося до Тебе, прийми милостиво цю жертву, щоб позбулися гріхів слуги Твої, що в тюрмі, і молитвами їхніми та нашими, як Чоловіколюбець, всесильною Твоєю Правицею від всіляких злих обставин охорони і на свободу щасливо виведи. Амінь.