Срібні дзвіночки сповістили – йде Святий Миколай

     Ось і прийшов улюблений, довгоочікуваний час – час новорічно-різдвяних свят. Ці дні завжди пов’язані з дивом, а в чудеса хочеться вірити завжди. Самим першим зимовим святом з довгої їх низки можна сміливо вважати День Святого Миколая – покровителя дітей і мандрівників.

     З великою нетерпеливістю чекають на це свято діти, адже Святий Миколай відомий в усьому світі як їхній захисник та благодійник. Він щороку обдаровує діточок радістю і сіє в їхні серця зернятка добра.

     Богу дякувати, ця традиція в нашому народі збереглася з давніх-давен і по сьогодні. Тому кожного року в наших парафіях святково вшановують Святого Чудотворця Миколая.

     18 грудня, коли в Божому храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я завершувався чин вечірні перед великим християнським святом Святителя Миколая Чудотворця архиєпископа Мир Лікійських, землю вкрили сутінки, з далекої дороги, під чудові співи «Ой хто, хто Миколая любить» до церкви зайшов Святий Миколай. Він привітав усіх, хто щиро молився у сільській святині. Найбільше зраділи приходу Святого діти, вони гарно підготувалися, вивчили вірші, пісні і найголовніше – були дуже-дуже чемними і за це отримали подарунки від Миколая.

     А скільки було радості, коли і на другий день, після святкової Служби Божої, до храму знову урочисто прийшов Святий Миколай, де його чекали наймолодші парафіяни разом із батьками, бабусями і дідусями. Діти гарно декламували вивчені вірші, співали. А коли діти все показали, тоді Святий Миколай їх повчав, як вони повинні слухати дорослих, милитися, ходити до церкви, щоб бути щасливими, робити добрі діла і любити своїх ближніх.

     Свято продовжилося щирою нагородою від величного гостя, починаючи від наймолодших – до найстарших дітей. І як завжди, подаруночків у Святого Миколая вистачило для всіх.

     Свято Миколая – це свято мрій і сподівань, віри в чудо. Від тепер з молитвами і добрими ділами великотур’янські діти чекатимуть на Нього цілий рік.

Нехай буде все по-божому: духовна опіка у місцях позбавлення волі

     Духовне виховання засуджених та ув’язнених відіграє значну роль у їх перевихованні та поновленні у соціальному статусі, адже саме в стінах пенітенціарних установ люди найбільше звертаються та сподіваються на допомогу Бога, осмислюють свої вчинки та роблять певні висновки.

     Напередодні великого християнського свята Миколая Чудотворця 17 грудня 2014 року парох села Велика Тур’я о. Микола Фреїшин відправив Службу Божу у капличці Долинського виправного центру Управління Державної Пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№ 118). 

     Священик стверджує, що виправлення через віру в Бога – це реальні і правдиві історії. Люди, які потрапили в місця позбавлення волі розуміють, що за всі вчинки доводиться відповідати, а храм – це місце, де кожен з нас може побути зі своїми думками наодинці, переосмислити свої вчинки, помолитися та спробувати вимолити прощення у Всевишнього.

     По завершенню літургії завдяки старанням парафіян храму Покрови Пресвятої Богородиці кожен присутній на молитві у тюремній капличці отримав невеличкий пам’ятний подарунок від Святого Миколая.

      Усі кому в цей світлий передріздвяний час не випала доля молитися на волі у храмі Божому, а в тюремній капличці серед невiльникiв, не за святковим столом з родиною та друзями, а серед тюремної сторожі підносьте молитви до Всевишнього і Він почує кожного.

Молитва за ув’язнених

     Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти святого апостола Твого Петра від кайданів і тюрми без всякої шкоди звільнив, смиренно молимося до Тебе, прийми милостиво цю жертву, щоб позбулися гріхів слуги Твої, що в тюрмі, і молитвами їхніми та нашими, як Чоловіколюбець, всесильною Твоєю Правицею від всіляких злих обставин охорони і на свободу щасливо виведи. Амінь.

Завершилось парафіяльне паломництво фігурки Діви Марії "Містичної Троянди" у селі Велика Тур’я

     22 листопада 2014 року на парафії села Велика Тур’я завершила своє багаторічне паломництво оселями села фігурка Діви Марії "Містичної Троянди".

     Початок об’явлень Матінки Божої Містичної Троянди припадає ще на середину 20 сторіччя. Візіонерці з північної Італії об’явилася Діва Марія в образі жінки надзвичайної краси із простромленими трьома мечами грудьми. Згідно з переказом, на місці мечів згодом з’явились три троянди. За словами візіонерки, Матінка Божа пояснила, що Біла троянда означає дух молитви, Червона – дух покаяння та жертовності, Золота – дух відкуплення.

      Більше шести років тому громада села разом із священиком о. Василем Пастухом подбали про те, щоб освячена фігурка «Містичної Троянди», отримавши силу слова Матері Божої, ступала по домівках вірян села Велика Тур’я. «Як я обіцяла, із фігурою я сама присутня. А до кого я приходжу, тому я дарую ласку Господньої Благодаті!» – ці слова та настанови передавались усім вірним від початку паломництва «Містичної Троянди».

      Щосуботи, впродовж усіх цих років, відбувалось світле дійство –  перенесення фігурки Богородиці із однієї оселі до наступної. Велику ласку і незбориму охорону від Богородиці отримали великотур’янці, що з великою любов’ю, набожністю і почитанням приймали в своїх домівках Пресвяту Діву- ¬ покровительку і заступницю всіх людей. Щодня і щовечора впродовж тижня родини мали унікальну можливість – спільно молитись у своїх потребах, приймати участь у молебнях до Богородиці, а офіри і пожертви, складені родинами, йшли на розбудову місцевого храму.

     Перед тим, як фігурка Пресвятої Діви назавжди оселилась у парафіяльному храмі Покрови Пресвятої Богородиці, вона на цілий тиждень завітала до помешкання місцевого пароха о. Миколи Фреїшина. Разом з родиною, братством та сестринством церковної управи, сусідами священик молився до Богородиці у наміренні миру в Україні, благоденства на парафії, вияву любові і вдячності Пресвятій Богородиці та радісної прослави і звеличення Її Покрова й заступництва.

     В суботу, 22 листопада, велична хода з фігуркою Божої Матері вирушила від парафіяльної резиденції до храму. У короні, уквітчана білими квітами «Містична Троянда», споглядаючи село,  молитовно просила у свого Сина добра, ласки, здоров’я і Благословеннях для всіх, хто долучився до цієї благородної справи.

     Відтепер «Містична Троянда», вислухавши мольби своїх вірних і подарувавши їм надію і впевненість у завтрашньому дні, навічно «замешкала» у сільському храмі. 

     Шість років і п’ять місяців у 333 домівках вірних парафії підносились до Богородиці тисячі благальних та всехвальних молитов, було змолено незмірима кількість Вервиць, відправлено сотні молебнів та Акафістів до Богородиці, виспівано безліч Богородичних пісень. Через принесення до осель фігури Діви-паломниці відбулось багато чудесних подій, але про це ще будуть свідчення і розповіді.

    Ласкаво запрошуємо усіх парафіян до храму Покрови Пресвятої Богородиці, щоб долучатися до молитов, звернених до Діви Марії "Містичної Троянди"та випросити потрібних ласк для себе, своїх родин і цілої України.

     Більше інформації про об’явлення Діви Марії "МІСТИЧНОЇ ТРОЯНДИ" читайте на інтернет-сторінці за адресою promin-lubovi.narod.ru/public/17/pub17st3.htm

Брейн-ринг знавців Біблійних історій

      12 листопада команда ерудитів Великотурянської ЗОШ І-ІІІ ступеня у складі Ярич Діани, Падух Валентини, Торос Роксолани, Крайник Тетяни та Крайник Ілони прийняли участь у брейн-рингу знавців Біблійних історій, який проходив у місті Долина.

     Серед п’яти команд, що брали участь у змаганнях, команда показала належні знання цікавих і повчальних історії, що пов’язані з життям Ісуса Христа. Можливість командної гри згуртувала дітей і допомогла більше цінувати одне одного, відчути підтримку друзів у боротьбі за перемогу.

      Брейн-ринг – цікава форма командних змагань. Цінність даного заходу полягав у тому, що він стимулює у дітей інтерес до Святого Письма, а це дуже важливо для нашого часу. Використовуючи метод гри, підлітки змогли поглибити свої знання про релігію як духовний феномен, а також пробудити інтерес до самостійного ознайомлення із Святими книгами.

      Турнір, що відбувся на рівні Долинського протопресвітеріату УГКЦ показав, що необхідно більше і частіше проводити подібні зустрічі. 

Свята Місія на парафії села Велика Тур’я

     З 15 по 19 жовтня 2014 року, на запрошення пароха церкви Покрову Пресвятої Богородиці о. Миколи Фреїшина, відбулася Свята Місія у селі Велика Тур’я Долинського протопресвітеріату Івано-Франківської митрополії УГКЦ. 

     «Свята Місія для нашої громади це історична та знакова подія, але найголовніше – це святий момент, коли ми разом, церковною громадою, відкриємо свої серця, щоб туди увійшла Божа наука, любов і глибоке розуміння Святого письма», – такими словами при зустрічі звернувся настоятель церкви до отців-місіонерів та вірян.

      Надзвичайно плідним та благословенним видався цей час для парафії.

    На протязі цих днів віряни мали чудову нагоду молитися в особливий спосіб, глибше задуматися на Словом Божим. Проповідування святого письма в ці дні віднови було покладено на місіонерів – отця Григорія (монастир св. Андрія Первозванного м. Івано-Франківськ), о. Ярослава Тимішака та братів-семінаристів.

     У ці знакові і незабутні дні, кожного ранку і ввечері, вірні, гості з навколишніх сіл спішили до величного храму, щоб долучитися до Божих наук, застановитися над своїм життям, взяти участь у молитвах на оздоровлення, звернутися до Всевишнього у всяких прошеннях.

     У часі Святої Місії відбулися місійні науки, благословення Святими Мощами святого священномученика Йосафата. Кожен день приносив щось особливе: були реколекції для дітей, подружніх пар, жінок, чоловіків. Вони супроводжувались щоденною молитвою перед Пресвятою Євхаристією, у якій кожен з присутніх мав можливість в тихій молитві звернутися до Бога зі своїми сокровенними проханнями.

     З великою побожністю завітали місіонери також до старенької церковці Святої Параскеви, що красується у селі на невеликому пагорбі. При своєму поважному віці, сільська святиня радо прийняла поважних гостей. Тут відбулись Свята Літургія за упокій, парастас та місійні науки.

      Незабутніми стали зустрічі з молоддю та вчителями у місцевій школі.

     В останній день парафіяльної місії, в неділю 19 жовтня, урочиста Свята Літургія, в часі якої відбувся Чин відновлення Хресних обітів, увінчала весь місійний тиждень. 

Надовго залишиться у пам’яті великотур’янців величний обхід церкви, встановлення та посвята пам’ятного Місійного Хреста на церковному подвір’ї.

     Того пам'ятного дня, після літургії, парафіяни разом із посвяченими місійними хрестиками понесли у свої домівки і набуті духовні знання, які слугуватимуть невід’ємним скарбом для зміцнення віри кожного християнина.

     Свята Місія завершилась, але, безперечно, в ці осінні золоті дні вірні села Велика Тур’я отримали поживу для своїх душ і велику радість для парафії.

Шановні отці-месіонери! Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я щиро вдячна Вам за служіння і обіцяє пам’ятати Вас у своїх молитвах та дбати про життя парафії у Божій науці, яку Ви проповідували.

Щиро сподіваємось, що роздуми з якими ви ділилися, навчали нас під час Святої Місії принесуть рясні духовні плоди.

Віддаймо честь нашій вірній і невтомній Заступниці

     14 жовтня відзначається свято Покрову Пресвятої Богородиці.

     "Прийдіть, всі любителі празника, і прославмо чесний покров Божої Матері. Вона бо до Сина благально руки простерла, а її святим покровом увесь світ покритий. Тому  устами й серцем, піснями і співами духовними, з усіма, що прибігають, празнуймо світло"

(Стихар малої вечірні )

     У селі Велика Тур’я – це храмовий празник.  За давньою традицією у селі його святкують у неділю.  

     З нагоди храмового празника в неділю 12 жовтня в храмі відбулась Святкова Божественна літургія. Розділити радість цього величного храмового свята до парафіяльної громади завітали священики з навколишніх сіл, численні гості, родичі, сусіди.

     Після Божественної Літургії духовні отці  поблагословили усіх освяченою водою. Атмосфера храмового празника була сповнена молитвою до Богородиці,  радістю та піснями про Марію.

     У вівторок 14 жовтня на свято Покрову Пресвятої Богородиці чисельна парафіяльна громада села Велика Тур’я зібралась у величному новому храмі Покрову Пресвятої Богородиці на Божественну літургію.

     Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрову Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж до сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне і людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми постійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги й опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрову завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любові і вдячності до Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.

     У цей день вірянами парафії було піднесено сотні молитов до Покрову Пресвятої Богородиці, Непорочного серця Марії. За ці щирі просьби Богородиця простягає свій покров над усіма без винятку.

     Після Літургії, біля Могили січовим стрільцям, о. Микола Фреїшин відправив загальну панахиду за всіма загиблими у національно-визвольних змаганнях нашого краю.

     Надовго запам’ятається цей сонячний і не по-осінньому теплий день маленьким школярам села. В особливій піднесеній і урочистій атмосфері тут  відбулась символічна посвята їх у Соколята. 

Браві, моторні у нас соколята –

Винуватці сьогоднішнього свята.

Вони ж бо є козацького роду,

Достойні потомки українського народу!

     Діти склали відповідну урочисту присягу і поклялись любити свою Вітчизну, пам’ятати і свято шанувати подвиги своїх дідів і прадідів, які мужньо боролись за волю і незалежність України. 

«У нас немає «ти», 

У нас немає «я».

Ми – одна родина,

Ми – одна сім’я!» 

– дружньо запевнили учасників свята юні соколята.

     Яскравим патріотичним доповненням до дійства були  українські патріотичні пісні у виконанні чоловічого народного аматорського ансамблю села Велика Тур’я «Тур’яни» (керівник – Крайник Іван Васильвич), а завершальним акордом свята стала пісня-переможець конкурсу духовної пісні «З піснею до Бога» – «Молитва за Україну».

Для духовного оновлення християнської родини

Дорогі у Христі! 

     З 15 по 19 жовтня 2014 р. Б. на парафії Покрови Пресвятої Богородиці  села Велика Тур’я відбудеться Свята Місія. 

      Слово «місія» походить від латинського missio і буквально означає «посилати». Христос посилав своїх учнів проповідувати туди, де сам мав бути, а згодом, після них – святих отців, усіх праведників, зрештою, і всіх святих українського народу. 

      Місіонери – це особи, послані проповідувати Боже Слово від Його імені.

     Для чого проводиться Місія? Святий Папа Іван Павло ІІ так говорив про Народну Місію: «Добра Народна Місія підштовхує до навернення, тобто повернення до правди і дружби з Богом тих, хто втратили віру і ласку через гріх, вона кличе до досконалішого життя християн практикуючих, окрилює душі, переконує жити блаженствами, пробуджує священичі і монаші покликання».

     Протягом Місії в церкві Покрови Пресвятої Богородиці будуть виставлені для почитання мощі святого священномученика Йосафата.

   

     Священномученик Йосафат Кунцевич – український святий, якого вшановує вся Католицька Церква. Відомий як мученик за єдність Церкви, єпископ УГКЦ, архієпископ Полоцької єпархії, народився у 1580 р. у м. Володимирі-Волинському. Будучи єпископом, сприяв піднесенню освітнього рівня духовенства та прославився як борець за єдність Церкви. 

     Його активна діяльність за єдність з Єпископом Рима викликала глибоке невдоволення серед противників, за що був жорстоко вбитий за справу єдності Христової Церкви, 12-го листопада 1623 року, Святий Йосафат у Вітебську, перед Божественною св. Літургією, був убитий сокирою, а тіло покійного вкинено в ріку Двіну. Однак, серед ночі світло в ріці виявило, де знаходиться тіло вбитого Йосафата. Того ж самого дня його смерті почались здійснюватися різні чуда і навернення. До його проголошення блаженним 1643 року записано приблизно 300 чудес чи особливих ласк, отриманих за його посередництвом.

Із книги «Святий Йосафат Кунцевич, його Життя і Доба» 

авторства о. Мелетія Соловія і о. Атанасія Великого.

    Останній раз Свята Місія на парафії села Велика Тур’я проводилась у 1992 році.

     Інформацію про Програму і розклад Богослужінь на кожен день Місії можна прочитати на дошці оголошень біля храму Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я.

     Свята Місія – це час особливих ласк для кожного, час примирення з Богом через покаяння, час усильної  молитви за мир. Молімося за духовні плоди Святої Місії на нашій парафії.

Молитва за Святу Місію

    Просимо Тебе Ісусе, благослови святу Місію, що відбуватиметься на нашій парафії для оновлення всіх душ. Поможи заблуканим знайти дорогу до Тебе та дай добрих провідників на тій дорозі.

     Пішли нам Своїх апостолів, клади Свої слова в їхні уста, дай їм знайти серця, охочі прийняти Боже слово, щоб сліпі душею прозріли, заблукані повернулися на правдивий шлях і воскресли мертві душею. Дай грішникам щирий жаль за гріхи, занепокоєним поверни мир, байдужим дай ревність, вірним – святість і апостольського духа. Всім, що відбуватимуть св. Місію, зішли, Ісусе, Свого Духа і оновиться обличчя землі, обличчя нашої страждаючої української землі. Маріє, Мати Спасителя, поможи нам оновити свої душі, відкуплені Найсвятішою Кров’ю Твого Сина. Усі святі українського народу, моліть Бога за нас. Амінь.

Запрошуємо ВСІХ долучитися до великої і Богоугодної справи 

та сповна отримати духовні плоди Святої Місії.