День матері на парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Великій Тур’ї

«Ой, я маю три матері, та всі три хорошії 

Три матері, три квіточки, як три красні рожі, 

Перша мати — Непорочная, як лілея біла, 

Із Дитятком — Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати — це найкраща на світі країна.

Земля наша, наша славна Ненька-Україна. 

Третя мати — що ж про неї гарного сказати? 

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати. 

Ой, маю я три матері, та всі три хороші. 

Три матері, як три квітки, як три красні рожі.» 

      День матері святкують у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії, матері Бога нашого Ісуса Христа. У цьому році свято припало на 13 травня.

     У цей день до сільської святині прийшло багато вірян, щоб помолитись до Святої Богородиці, піднести молитви до Всевишнього і відсвяткувати День Матері. 

       Це свято зібрало парафіян Великої Тур’ї у родинне коло, де всім було тепло і затишно, щиро і приємно.

     Після Недільної святкової Літургії отець Микола привітав всіх жінок, матерів, бабусь, побажав їм міцного здоров’я і брати приклад з жінок мироносиць – нести мир у свої родини.

      А потім відбулось святкове дійство «Найдорожча людина».

      Цей дарунок для своїх найрідніших матусь діти спільноти «На крилах віри», що діє при церкві, готували довго. Майже два місяці вони спільно із своїми наставником імостю Іриною розучували пісні, танці, вірші, сценки, придумували декорації, готували святкові костюми. Та найбільше хвилювань було у день свята. Про те, хвилювались не тільки діти, а ще більше хвилювались їхні матері та бабусі. 

         На святі прозвучали пісні «Навчи мене, Маріє», «Україна – це ти», «Молюся за тебе», «Мамо, я люблю тебе», «Мамочко моя», «Бабусі», «Найкращі у світі».

        З великою майстерністю зіграли свої ролі юні актори в інсценівці «Найдорожча в світі людина».

   

      Щиро раділи матері в церкві, коли діти дарували їм живі квіти і свої обійми. Усі щиро тішились, дивлячись, як гарно танцюють їхні дітки.

         У матусь та бабусь на очі наверталися сльози від зворушливих слів та пісень, з'являлася щира усмішка від жартів. Вони вкотре переконалися, що їхні дітки найкращі, найталановитіші і щиро люблять Бога, свою родину та неньку Україну.

     «Щиро дякуємо всім, хто долучився до організації цього чудового дійства. Віримо, що таких святкових зустрічей у церкві буде ще багато, бо вони згуртовують усіх парафіян в одну велику родину і творять Живу парафію», – з такими подячними словами звернулась до учасників свята і всіх присутніх у сільському храмі сільський голова Бринош Ольга Миколаївна.

Діти вперше урочисто приступили до Пресвятої Євхаристії

       10 квітня 2018 року, у світлий вівторок, на парафії села Велика Тур’я відбулось свято Першого Причастя. Господня ласка витала у величному храмі Покрови Пресвятої Богородиці, хвилювались першопричасники, батьки і хресні батьки. 

    Прийшла відповідальна і незабутня мить у житті маленьких парафіян. Ця подія була святковою, урочисто-піднесеною і величною. Напередодні свята малі християни перший раз у житті сповідалися. Вони просили в Ісуса пробачення за свої гріхи. Діти свідомо йшли до сповіді і першого причастя. Вони багато готувалися до цього відповідального кроку у своєму житті. 

     У день Першого Причастя дівчатка прийшли у білих сукнях, віночках, а хлопчики у святкових костюмах і біленьких сорочках. Навіть у храмі було прибрано по-особливому – все у білих шатах, у великих квітах, з додаванням вкраплень ніжно-зеленого кольору, як символу оновлення і відродження. Тремтіли живим вогником свічечки у руках дітей, а їхні обличчя були зосереджені, уважні, відповідально-урочисті…

       Триває свята літургія і вже настає найвідповідальніша мить - Пресвята Євхаристія. Прийнявши вперше в житті Тіло і Кров Ісуса Христа під видами хліба і вина, діти свідчили своє переконання словами молитви: “Вірую Господи і визнаю, що Ти є воістину Ісус Христос Син Бога Живого”. Їх перенаповнювало розуміння того, що Господь приходить, поселяється в їхніх серцях через споживання Пресвятої Євхаристії. 

            Хвилювались у цей день не тільки діти, але і їхні батьки, хресні батьки. Вони щиро раділи, що тепер діти отримали неоцінений скарб, вони отримали Господнє спасіння. 

            Нелегка праця передувала цьому дню. Впродовж кількох місяців третьокласники разом з катехитом імостю Іриною ретельно вивчали молитви, Бож науку. Особливу допомогу у навчанні діти отримували від першої вчительки Оксани Михайлівни Довганич. Заняття проходили в інтерактивній формі із застосуванням сучасних технологій. На зустрічах маленькі християни мали цікаві практичні заняття: вони малювали, виготовляли листівки для Богородиці, квіти Надії, аплікації на теми біблійних сюжетів, самі у них ставали дійовими особами. а в кінці переглядали тематичні мультфільми.

       Після уроків катехизму, які проходили в сільській загальноосвітній школі, діти мали практичні науки у сільському храмі, де о. Микола розповідав дітям про внутрішній устрій церкви, навчав їх, як поводитись у Божому храмі, а також розповідав, що символізують священичі облачення. Звичайно, діти ще мають багато навчатись, але основа Христової науки вже оселилась у дитячих душах. 

         Після Святої Літургії дітей привітали учасники дитячої спільноти «На крилах віри», вони дякували Богові за святе Причастя, дякували батькам за Дар Віри, за Дар Життя, а також навчали не бути у житті  лінивими та заздрісними, а доброзичливими, працьовитими та лагідними.

  

      На завершення о. Микола привітав причасників з їх першим важливим християнським екзаменом у житті. Він вручив кожній дитині пам’ятки про Першу Сповідь та Перше Святе Причастя. "Цього радісного і сонячного дня наша Українська Греко-Католицька Церква і нація отримали правдивих християн, увічливих дітей і майбутніх великих українців. Господь взяв їх в свої обійми і вже ніколи не відпустить", - сказав священик, звертаючись до  парафіяльної спільноти, що так чисельно зібралась у цей святковий день у сільській святині.

   Дорогі першопричасники, хай ваші серця завжди будуть відкритими для Ісуса! 

Господніми стежками 

Йдіть, діти, в добрий час, 

Ісус хай буде з вами, 

Благословляє вас.

Привітання з Великоднем

Дорогі у Христі брати і сестри, гості парафії села Велика Тур'я! 

       Прийміть найщиріші вітання з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння! У житті кожного християнина Великдень - свято особливо шановане та величне. Й не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри - над безнадією. 

       Від усього серця бажаю вам благодаті, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі. Нехай цей Великий День дарує вам щастя, здоров’я,  любов та непохитну віру в кращий завтрашній день!

Простивши все, відкинувши зневіру,

Просвічені пасхальним торжеством,

Кріпімо прадідівську віру

І воскресаймо разом із Христом.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! 

о. Микола Фреїшин

Благодійна акція “Великодній кошик для потребуючих” у Великій Тур'ї

 Христос говорить: “Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному 

з моїх братів найменших — ви  мені зробили”.

     6 квітня 2018 року на перафії села Велика Тур'я Долинського протопресвітеріату з благословення о. Миколи Фреїшина проведено благодійну акцію “Великодній кошик для потребуючих”. 

 

        Вже втретє діти - учасники християнської спільноти “На крилах віри”, що діє при церкві Покрови Пресвятої Богородиці  (координатор акції і керівник спільноти імость Ірина) спільно з батьками організовують на рідній парафії цю благородну справу.  

      Ще кілька днів і всі ми будемо радіти Господньому Воскресінню. До Великодня готуємось дуже старанно: очищаємо свої душі, укріплюємось у вірі, дбаємо про чистоту в домівках, готуємо великодні кошики. Та чи всі мають таку можливість? Мабуть, що не всі. Саме тому діти і зголосилися допомогти потребуючим парафіянам приготовити Великодній кошик, провідати їх, подарувати надію і радість Світлого Воскресіння.

         Щоб зібрати кошти на закупи необхідних продуктів для Великодніх кошиків, діти зазделегідь багато і старанно попрацювали. Не шкодуючи часу, вони своїми маленькими рученятами впродовж цілого тижня малювали, вирізали, клеїли, шили, розмальовували великодні сувеніри для благодійного ярмарку. 

           І вже 1 квітня, у Вербну неділю, парафіяни чисельно зійшлися на Божественну Літургію. А після освячення вербових галузок  всі, хто бажав допомогти потребуючим сім'ям, відвідали благодійний ярмарок і з радістю купували власноруч зроблені дітьми великодні сувеніри та декор.

      На вилучені кошти було придбано необхідні продукти: великодні пасочки, ковбаси, масло, макарони, гречку, рис, горох, олію,  кисіль, різні приправи, чай та  зформовно кошики-пакунки. 

         У п'ятницю діти з дарунками завітали до одинадцяти осель, де їх вже чекали і привітно зустрічали. Люди, які залишилися в скруті, наодинці зі своїми проблемами, хворобами щиро раділи спілкуванню, співпереживанню і такій бажаній підтримці. А дітей переповнювала радість від того, що в такий спосіб вони змогли допомоти тим односельцям, хто цього найбільше потребує.  “Добро, яке ми творимо на  нашій парафії вже втретє, є благословенне для  нас, наших родин. І, звичайно, приносить багато радості тим, хто ці дари отримує,  - говорить імость Ірина, - бо наші пакунки наповнені не тільки продуктами, вони наповнені дитячою щирою молитвою за їхнє здоров'я, благополуччя  і мир в Україні”. 

      Щира подяка всім, хто долучився до організації і проведення важливої соціальної благодійної акції на парафії села Велика Тур'я. Хай Господь віддячить сторицею усім, для кого немає чужої біди, віддячить за розуміння, підтримку і часточку душі подаровану потребуючим людям.

Хресну дорогу провели учасниці спільноти "Матері в молитві"

    24 березня Хресну дорогу провели учасниці спільноти "Матері в молитві" (ревнитель Кондрин Надія).

       У суботній вечір, завершивши свої буденні справи,  парафіяни чисельно прийшли до церкви, щоб знову пройти Дорогу Страждань нашого Спасителя, щоб власним серцем пережити і відчути біль материнського серця.

       Бо чиє, як не материнське серце, так глибоко і щиро зрозуміє біль і розпуку Божої Матері, що стоїть під хрестом і двиться на смертельні муки Свого Сина... Гірка сльоза котиться по щоці... "Ой, Сину, Сину, за яку провину переносиш нині тяженьку годину на хресті?" Та ніхто не дає відповіді згорьованій Матері.

   Стація за стацією йшли "Матері в молитві" разом з Богородицею і ревною молитвою випрошували прощення за наші гріхи, за гріхи своїх дітей.  
    Щиро молячись, жінки спонукали кожного задуматися – чи не катуємо і ми сьогодні Ісуса своїми гріхами, чи не проливаємо Його святу кров знову і знову, завдаючи ран Серцю Богородиці?

      

Хресна дорога ненародженої дитини: "Я ще не народився, а вже зазнав смерті..."

Життя – дорогоцінний Божий дар,

Лиш Він дає – лиш Він забрати може.

Ми нехтуємо даром, що Ти дав,

За те прости нас і помилуй, Боже.

      

      23 березня 2018року на парафії села Велика Тур’я учасники дитячої християнської спільноти "На крилах віри", що діє при церкві Покрови Пресвятої Богородиці, провели Хресну Дорогу Ненародженлї дитини”.  

      Вже другий рік готує спільнота цю особливу Хресну дорогу. Вона надзвичайно важка і болюча. Діти ще по-різном розуміють ці розважання, але в час її читання і молитви вони щиро співпереживають, вдумуються у зміст стацій. Бо тут переплітаються невинні страждання Ісуса з невинними муками вже живої дитинки у лоні матері у той момент, коли її вбивають. 

Не вбивай мене, рідна, бо я твоя дитинка.

Не бери, моя люба, ти на душу гріха.

Я ще в лоні твоєму, але я вже жива!

      Якщо задумаємося у глибокий зміст цієї Хресної  Дороги то розуміємо що вислухати і пройти її до кінця є дуже важко. Бо знаємо, що будь-який фізичний біль проходить, а душевний залишається назавжди. І цей біль, біль душі можна сприймати по-різному… Закопати якнайглибше, сховатися за маскою вдаваного благополуччя. Та чи можна заховатися від себе? Чи загоїться рана, засипана товстим шаром забуття? А може, варто, як би це не було важко, дістати той біль на поверхню, вилити, виплакати, спокутувати, аби жити далі? 

     Під час молитви у присутніх на очах були сльози, і напевно, глибокі роздуми над власними вчинками та вдячність за дар життя, яке отримали від Господа Бога і від своїх батьків.

  

   Кожен, хто побував у цей день на Хресній дорозі, щиро помолився за недопущення гріха дітовбивства, за ненароджених дітей, їхніх матерів і батьків, за лікарів і медичних сестер, за усіх тих, від кого залежить невинне життя.

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй душі ненароджених дітей!