Соціально-екологічна акція милосердя «Посади дерево Миру»

    13 листопада 2017 року, підтримуючи соціально-екологічну акцію милосердя «Посади дерево Миру», ініційовану Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Міністерством екології та природних ресурсів України, на парафії Покрови Пресвятої Богородиці, що в с. Велика Тур’я Долинського деканату, на церковному подвір’ї було висаджено дві голубі ялиночки. До цієї доброї справи активно долучилися діти – учасники спільноти «На крилах віри». Праця супроводжувалася молитвою за тих, хто віддав своє життя, захищаючи мир і спокій на Україні і за дбайливе ставлення до Богом створеного світу.
   Посаджені красуні-ялинки нагадуватимуть всім, що через війни, які стаються через гріх та людську недосконалість, страждають не тільки люди, але й природа, яка її оточує.

       Ялинки стануть зеленою окрасою церковного подвір'я, А в часі Різдвяних свят біля них звучатимуть  колядки і щедрівки. "Вони ростимуть разом з нами!" - вигукували під час праці діти.

     Цього ж дня на ялиночках оселилися, зроблені маленькими рученятими, ангелики миру і добра!

Рука допомоги: У Великій Тур’ї відбулась зустріч з дітьми та молоддю центру реабілітації монастиря сестер Пресвятої Родини м. Долина

    12 листопада 2017 року на парафію Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я у супроводі сестри-монахині Соломії завітали молоді люди з особливими потребами центру реабілітації м. Долина.

      Вже 4 роки в місті Долина діє реабілітації для дітей і молоді з обмеженими функціональними можливостями. Щоденно батьки приводять дітей до центру, де вони перебувають разом, отримують допомогу психолога, масажиста, реабілітолога, проходять соціальну і трудову адаптацію. Таких дітей і молоді у центрі з різними важкими діагнозами є 30, а також є діти, що стали безпомічними внаслідок родової травми. Заняття в центрі проходять з 9 до 16 години. Сестри-монахині центру звернулися за підтримкою коштами, щоб забезпечити дітям належну реабілітацію. 

      Щиросердні парафіяни с. Велика Тур’я з розумінням відгукнулися на звернення центру. Після недільного Богослужіння, парафіяни долучилися до збірки коштів, а учасники реабілітаційного центру мали невеликий виступ, чим до сліз схвилювали парафіян.

       По особливому, з теплотою, і, як завжди, творчо зустріли особливих гостей діти – учасники дитячої спільноти «На крилах віри», що діє при церкві Покрови Пресвятої Богородиці (керівник імость Ірина Фреїшин). 

    У своєму виступі вони з теплотою вітали присутніх: ангели-охоронці закликали бути сильними, активними і вірити у свої сили, діти  передали гостям вогники Миру, Любові, Віри і Надії та зроблені власноруч ангелики. Як і годиться, не обійшлось у цей день без солодощів та гарячого смачного чаювання.

       Були цього дня і спільна молитва і спільна пісня "Ми будуєм спільноту".

    Звертаючись до гостей, о. Микола Фреїшин побажав дітям Божої опіки, віри та багато справжніх друзів. Словами щирої подяки за підтримку та розуміння промовляла до парафіян і сестра-монахиня Соломія.

     Вона сказала, що такі особливі діти щасливі, коли вони разом, а сестри-опікунки монастиря сестер Пресвятої Родини м. Долина щасливі з того, що можуть їм послужити. «А сьогодні так щиро прислужилися і всі ви!» – звернулась до парафіян сестра Соломія. Вона також висловила впевненість, що завдяки таким спільним зусиллям реабілітаційний центр буде розвиватись і стане добрим місцем для перебування дітей та молоді з особливими потребами. 

Престольний празник святої Параскеви у Великій Тур’ї

     Як чекає сивенька мати своїх дітей з дороги, так чекає своїх парафіян старенька церковця святої Параскеви у селі Велика Тур’я. Це друге храмове свято на парафії Покрови Пресвятої Богородиці. Перший - припадає на свято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня. Та не менш важливим є і другий, коли парафіяни приходять до старенької святині, щоб вшанувати другу святу покровительку села святу Великомученицю  Параскеву.

   29 жовтня парафіяни чисельно зійшлися до святині, щоб спільно помолитись до Великомучениці, попросити її заступництва та опіки. Розділити радість престольного празника та співслужити у Святковій Літургії разом із місцевим парохом о. Миколою, до церковці завітали о. Михайло Дзуль та о. Микола Гладенький. До слова, батько о. Миколи о. Василь Гладенький впродовж 14 років був парохом у Великій Тур’ї, де і донині парафіяни згадують його добрим словом за гідне пастирське служіння та Божі науки.

    Не одно століття стоїть на узвишші, за селом, церква святої Великомучениці Параскеви. Люблять і почитають парафіяни свою церковцю, бо тут хрестили їх і їхніх батьків, дідів, прадідів. Скільки молитов змолено у цих стареньких стінах. А скільки пар повінчалось, скільки прозвучало Многая літ, скільки душ відспівано…Тому, мабуть, тут так затишно, спокійно і тепло на душі. 

    В неділю ледь вмістили старенька церква усіх бажаючих долучитися до молитви. Прибули гості з сусідніх сіл. Святочне Богослужіння було значно довшим, як зазвичай у неділю, проте ніхто із присутніх не відчував утоми. Господь увійшов до скромної й величної сільської церковці і нагородив усіх Своїм Божим Благословенням.

      Відтак, за давньою християнською традицією на подвір’ї, відбулось водосвяття, прецесійний обхід церкви та окроплення парафіян йорданською водицею. 

Країна знань відчиняє свої ворота

     Відшуміло літо багатоголоссям веселих шкільних канікул. І знову 1 вересня!  Країна Знань відчиняє свої ворота для всіх школярів с. Велика Тур’я.

         1 вересня – свято хвилювань і надій. Щоб привітати дітей з початком нового навчального року на святкову лінійку до рідної школи прийшли чи не всі мешканці села, приїхали поважні гості.
      За традицією свято знань розпочалось Божим благословенням священика, привітаннями  вчителів, дітей.  Взявшись за руки, діти дружньо увійшли у Країну знань рідної школи через символічні Ворота Мудрості. Від так відбувся Перший урок. Першокласники вперше сіли за парти. Напевно маленькі сердечка, мов ті пташенята, бились в маленьких грудях від хвилювання за майбутнє  шкільне життя. Перша вчителька Мирослава Михайлівна Мельник по-материнськи звернулась до дітей з теплими словами побажань та пригостила їх власноруч випеченим смачним великим тортом.

        Згодом учні прийшли до сільського храму, щоб щирою молитвою випросити у Всевишнього доброго здоров’я та відмінного навчання.

     «Дорогі діти! Хай сьогодні наш Всемилостивий Господь поблагословить вас на цей новий навчальний рік, щоб ви своїм добрим навчанням та гідним життям заклали добрий фундамент свого майбуття, а нашим вчителям хай Господь зішле свої ласки і благодать. Молімося завжди, щоб ми ніколи не забували, чиї ми діти, щоб пам'ятали, що Бог є нашим спільним Отцем, Котрий любить нас ніжною любов'ю.», – з такими словами звернувся на завершення  о. Микола Фреїшин до всіх присутніх у храмі.

Яблучний спас: празник світлого Господнього Переображення

"Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого 

Твого Тіла преславне Переображення"

(Величання на утрені празника)

 

   Теплий серпневий сонячний ранок. Свято! Господині йдуть в сад і наповнюють кошики спілими червонобокими яблуками, грушами, сливами, хтось ще поклади гроно винограду, кетяги калини, чи може пригорщу спілої малини, пізньої суниці. Хай потім діти смакують свяченим! А ще прикрасять кошики барвінком, чорнобривцями, айстрами. Кошик з дарами садів готовий. Час до церкви на Службу Божу. Святково одягнуті, у вишиванках, дорослі і діти Великої Тур'ї брвистим потоком йдуть до рідної святині. Радісно на душі. Бо серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу по своїй важливості Преображення Господнє, або Другий Спас вважається третім після Різдва та Великодня святом.

      Незадовго до Своєї смерті Ісус Христос разом з учнями Петром, Яковом та Іоанном прийшов на гору Фавор помолитися і показати їм Свою Божественну славу. Поки Спаситель молився, втомлені учні заснули. А коли прокинулись, побачили, що Ісус преобразився: його обличчя сяяло, мов сонце, поруч стояли пророки Мойсей та Ілля і говорили з Ним. Раптом світла хмара осінила учнів, і з неба почувся голос Бога Отця: «Це є Син мій улюблений, в якому Моє благовоління, Його слухайте!» Учні в страху попадали на землю, а коли піднялися, побачили Христа вже не преображенного, а в звичайному вигляді.

     Вже велично співає церковний хор, відкриті Царські Ворота. Торжественно лине “Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого Твого Тіла преславне Переображення". Маючи перед очима славу Христового Божества свята Церква на Святій Літургії у цей день взиває своїх вірних, щоб духом вийшли на гору Тавор і були свідками Його переміни: "Прийдіть, — каже литійна стихира — вийдім на гору Господню, у дім Бога нашого, і побачимо славу Його переображення, славу як Єдинородного від Отця. Приймім світло від світла та піднесені духом, Трійцю Єдиносущну прославмо на віки".

      

      Швидко спливає час Літургії. Всі віряни виходять  на церковне подвір'я, де о. Микола здійснює освячення плодів нового врожаю. Дозрілі плоди,  окроплені святою водою, символізують всю природу, що чекає оновлення, порятунку та очищення. 

        Повернувшись із церкви парафіяни сідають до столу. Спочатку їдять освячені яблука,  а потім пригощаються  іншими святковими пісними стравами.

Господнє Преображення несе всім вірним неземну радість. 

Прийшов Спас - пішло літо від нас

 

    Прийшов до нас перший Спас. Дні потроху стають меншими, сади і городи  рясніють врожаєм – незабаром осінь.  Маковія — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають 14 серпня. Це - одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців.

      Церковне подвір’я сільської святині у Великій Тур’ї наповнюється духмяними пахощами цілющих трав, пишних «маковійських» букетів! Люди вірять, що букет на Маковія принесе їх родині здоров'я і благополуччя. Букети складаються  з квітів, які ростуть на нашій землі. У ньому –  жоржини, і чорнобривці, і гвоздики, і айстри, і барвінок, соняшник, інші, а також різні трави (які в народі називають зіллям): м'ята, чебрець, волошка, любисток, деревій тощо. 

      У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.

     Християни цього дня під час служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях починали збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою. 

Також за церковним календарем припадає і початок Успенського посту – «Спасівка», який триває до християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці.

З молитвою в дорогу: піша проща на Ясну Гору

         Молитовні походи до святих місць — це давня традиція християн, коли віряни приносять Богу своєрідну пожертву — пішу прощу.
     12 вересня 2017 року парафіяни села Велика Тур’я здійснили пішу прощу на Ясну Гору у Гошеві, яку організував Долинський деканат УГКЦ. Цьогорічні молитовні зустрічі на Ясній Горі є особливими, бо вони присвяченні 100-річчю об'явлень Матері Божої у Фатімі.

      З першим промінням теплого серпневого ранку чисельна група вірян з молитвою  вирушила в далеку дорогу. 

        Перед прощею кожен вибрав для себе намір, з яким звертався до Господа, Пресвятої Богородиці під час дороги  на Ясну Гору. Наміри були як особисті, так і загальні: паломники молилися і за здоров’я рідних, за своїх дітей, за родини,   за вирішення проблем, за рідну Україну, за наших воїнів-захисників на Сході, за мир.

      Величну процесію зустрів, ігумен монастиря, отець Вікентій Слободян, ЧСВВ. Отець ігумен привітав усіх теплим словом та поблагословив на добре проведення серпневих молитовних чувань.

         Піднесення і радість запанували у душах паломників від перебування у святому місці, участі у загальному спільному богослужінні. Молитви-пісні звучали у цей день теж по-особливому і благодаттю розливались по всій окрузі Ясної Гори.