субота, 18 червня 2016 р.

На зустріч з братами-семінаристами Івано-Франківської духовної семінарії

     28 травня 2016 року учасники вівтарної дружини парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я взяли участь у VI-му з’їзді вівтарних дружин Івано-Франківської Архієпархії.


     Це особлива подія у житті юнаків, котрі прислуговують у храмі біля престолу. Саме на плечах цих юних вівтарників лежить особливе почесне і поважне завдання – зорганізувати гідну й почесну сторожу Божественному Євхаристійному Цареві – Ісусові Христові, віддавати Богові вірну, повну пошани зразкову службу, допомагаючи священикові у приношенні Святої Жертви Божественної Літургії та в усіх інших богослужбових і побожних чинностях, а також плекати покликання до богопосвяченого та священичого стану. 
    Будучи цього дня у стінах Івано-Франківської духовної семінарії імені св. священномученика Йосафата, вівтарники з Великої Тур’ї мали чудову нагоду ближче пізнати життя семінаристів, систему навчання та вимоги до майбутніх служителів Української Греко-Католицької Церкви, а також глибше задуматись над своїм майбутнім та над власним покликанням до богопосвяченого та священичого стану.


      Слід зауважити, що такий з’їзд на теренах нашої єпархії проходить уже в шосте. І, щоразу , у цей день стіни семінарії наповнюються незвичним гамірним занепокоєнням та хвилюванням. Учасники вівтарних дружин з цілої єпархії уважно придивляються до всього побаченого і почутого, у спілкуванні із семінаристами дізнаються багато цікавого і нового для себе.
      Взявши участь у молебні до Пресвятої Богородиці, який очолив Ректор Духовної Семінарії митрофорний протоієрей д-р Олег Каськів у співслужінні віце-ректора Духовної Семінарії протоієрея Олеся Будзяка, наші юнаки з цікавістю вислухали привітання  та проповідь для всіх учасників з’їзду та поринули у світ життя семінарії.  Від так, юні гості були розділені на групи по вікових категоріях і на чолі з братами-семінаристами відправилися в навчальний корпус Івано-Франківської Архієпархії, де брали активну участь в катехизації, яку провадили брати-семінаристи.  Після чого була обідня перерва, де молоді хлопці змогли почастуватися смачним обідом. Також для юнаків було проведено мистецьку програму. На завершення VI-го з’їзду вівтарних дружин прот. Олесь Будзяк поблагословив кожного вівтарника мощами свщмч. Йосафата, а також кожен учасник з'їзду на згадку про цю подію отримав книжку «Життя та діяльність Івано-Франківської Духовної Семінарії».
   Саме такі зустрічі допомагають юнакам – учасникам вівтарної дружини розпалити в своїх серцях милосердя, більшу побожність і посвяту через зразкове виконання обов'язків вівтарника, а ще –  давати добрий приклад у щоденному житті своїм ровесникам рідної парафії.
 Триває Рік Божого милосердя. Ми маємо щоденно намагатися  краще пізнати і пережити таїнство Божого милосердя, щоб самим стати дієвими знаками і знаряддями Божого милосердя в нинішньому світі. 

субота, 28 травня 2016 р.

Проща у Зарваницю

      15 травня 2016 року чисельна група вірян парафії села Велика Тур’я здійснили поїздку у Зарваницю на щорічну прощу Івано-Франківської Архієпархії до Чудотворної ікони Божої Матері.


       До відомого Маріїнського Центру прочани вирушили рано-вранці. Помолившись, з Божим благословенням вирушили до святого місця.


       У цей день численні вірні з усіх-околиць Прикарпаття зібрались для спільної молитви у відомому Маріїнському центрі. Чимало прочан подолали відстань від своїх домівок до відпустового місця пішки. Долучились до спільної молитви і великотур’янці.
       Божественну Літургію очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир, разом з екзархом Луцьким преосвященним Владикою Кир Йосафатом (Говерою) та в співлсужінні чисельного духовенства Івано-Франківської Архієпархії. Прочани, що прибули з усіх протопресвітеріатів архієпархії, мали змогу отримати повний відпуст приступивши до св. Тайн Покаяння та Пресвятої Євхаристії.

        Архієреї закликали український люд до єдності та молитви за мир в Україні. Також, присутні паломники мали змогу почути привітальне слово Апостольськго делегата греко-католиків у Казахстані та Середній Азії – о. Василя Говери, котрий розповів прочанам про наявну ситуацію та розвиток УГКЦ поза межами України.


   

  

         Всі прощі різні, не подібні одна на одну, але всі вони ведуть до Бога, до Матінки Божої. Береш з собою свої переживання, намірення, немочі і з великою надією рушаєш на прощу. Перетрясаєш мов пір’ячко всі свої негаразди, проблеми стаєш перед образами і молишся…

середа, 4 травня 2016 р.

Урочисте Перше Святе Причастя у Великій Тур’ї


      Перше Причастя – перепустка в особливий світ життя з Богом, воно духовно збагачує і зміцнює дитину.

      На парафії Покрови Пресвятої Богородиці є добра традиція – на третій день Великодніх свят, у світлий Вівторок, діти приймають Урочисте Перше Святе Причастя. В цей день у сільській святині по особливому святково і гамірно. Це подія, яка запам’ятовується першопричасникам на все життя.


      Цій знаменній події передували і особливі приготування у родинах, у школі. Готуючись до Першого Причастя учні 3-го класу Великотур'янської ЗОШ разом із священиком, класоводом Мельник Мирославою Михайлівною, батьками та хресними вивчали молитви, старалися відвідувати церкву і свято наступило. Усі з хвилюванням у серці відбули Святу Літургію і Господь завітав до них у Пресвятій Євхаристії. Цього дня до Першої Сповіді приступили 28 дітей.





     На завершення діти підготували для всіх присутніх у храмі святковий виступ, вони з хвилюванням декламували вірші, співали духовні пісні. 
      Нехай Всемогутній Господь благословить дітей, їхніх батьків, хрещених батьків, вчителів, наставників на добре християнське життя.
     Тож стараймося іти за Ісусом і вести за собою своїх дітей. Часто приступаймо до Сповіді і Святого Причастя, з відкритим серцем приймаймо Тіло і Кров Ісуса Христа, бо тільки після цих святих Тайн ми очищуємо і освячуємо свою душу.

Радість з неба ся являє, Пасха красна днесь витає


Простивши все, відкинувши зневіру,
Просвічені пасхальним торжеством,
Кріпімо прадідівську віру
І воскресаймо разом із Христом.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Явилась милість нам Господня
І оживила світ, немов в раю;
В знаменне світле свято Великодня
Вітаю щиро ВАШУ я сім’ю.
Бажаю щастя й злагоди в родині
Та благодаті Божої з небес
І хай по всій лунає Україні:
- Христос воскрес!
- Воістину воскрес!






субота, 23 квітня 2016 р.

У Великій Тур’ї учасники спільноти «На крилах віри» показали театралізовану Хресну Дорогу

У п'ятницю, 22 квітня 2016 р. Б. у храмі Покрови Пресвятої Богородиці с. Велика Тур'я відбулась театралізована Хресна Дорога, яку підготували учасники дитячої парафіяльної спільноти "На крилах віри" (керівник їмость Ірина Фреїшин).





      З'єднатись у спільній молитві  і ще раз пережити, пропустити через своє серце Хресну Дорогу Нашого Спасителя до сільської святині прийшла велика кількість парафіян. збентежено, затамувавши подих, а інколи витираючи сльозу, вірні парафії пройшли усі 14 стації разом із маленькими акторами-аматорами дитячої спільноти. Вони разом з героями театралізованої Хресної дороги співпереживали людські слабкості і чесноти всіх, кого Ісус Христос зустрічав дорогою на Голгофу. варто відзначити, що своїми стараннями дітям-акторам вдалося переконливо донести до вірян всі переживання і біль Хресної дороги.



Добре відобразили і зіграли своїх героїв Ярич Роман (7 кл.) - Ісус, Крайник Влад (4 кл.) - воїн, Фендик Роман (3 кл. ) - воїн, Каратник Марія (6 кл. ) - Марія, Небесна Христина (5 кл. ) - Вероніка, Дубінська Сніжана  (3 кл. ) - служниця, Крайник Христина (4 кл. ) - служниця, Мачоган Настя (4 кл.) - служниця, Сенюк Михайлик (5 кл. ) - Юда, Томків Віталій (5 кл.) - Петро, Петрушка Надія (3 кл.) - Клавдія, Беца Роман (4 кл.) - учень Ісуса, Лаврів Денис (3 кл.) - учень Ісуса, Марічка Панчишин, Маріанна Крайник, Андріана Попик (7 кл. ) та Надія Петрушка (5 кл. ) - плачучі жінки.



      По завершенню Хресної Дороги священик храму о. Микола Фреїшин подякував усім учасникам  Великопісного дійства, маленьким акторам спільноти "На крилах віри" за незвичайний молитовний вечів у сільському храмі. Він наголосив, що кожна дитина пам'ятатиме цю подію впродовж усього свого життя, бо все що відбулось з Ісусом майже дві тисячі років тому, вони пропустили через свою душу і серце.
      "Напередодні Страсного Тижня ця молитовна Хресна Дорога не тільки спрямувала наші серця до покаяння, показавши всепереможну любов Бога до людини, але і відкрила всім нам шлях, яким варто ступати, щоб бути завжди поруч з Ісусом. Хай Бог благословить вас, дорогі діти і ваших батьків, шкіольних наставників за добру справу, яку ви, не жаліючи свого часу, зробили сьогодні у цьому Божому храмі",  сказав на завершення священик. 

понеділок, 11 квітня 2016 р.

Акція «Зробимо Велику Тур’ю чистою»

     9 квітня 2016 року учасники дитячої християнської спільноти «На крилах віри» парафії Покрови Пресвятої Богородиці  в рамках ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку проводить Бюро УГКЦ з питань екології, організували і провели акцію «Зробимо Велику Тур’ю чистою».


     В часі Великого Посту, готуючись до світлого Воскресіння Христового, ми маємо подбати не тільки про чистоту своєї душі і свого сумління, а й постаратися очистити наше довкілля, прикрасити своє село, свої домівки.
     Саме тому цього дня діти, помолившись та взявши з собою рукавички, пакети для сміття, працьовитість і гарний настрій, взялися до роботи. Протягом кількох годин кипіла жвава робота: разом із своїм наставником – імостю Іриною гуртом збирали сміття на вулицях свого рідного села, біля школи, на інших недоглянутих ділянках, а також з місцевого потічка.


     Після важкої праці, всі мали змогу відпочити, а іменинниця Христинка, яка трудилась разом з усіма, пригостила всіх цукерками. Всі дружньо пили чай, ділилися своїми відчуттями та враженнями від пережитого трудового дня. А коли їх спитали, чи будуть смітити, розкидувати папірчики – всі дружньо відповіли «НІ, і другим не дозволимо!!!»


      Дана акція виконала свою мету, адже діти не тільки прибирали сміття з вулиць, а й зрозуміли, що потрібно з любов’ю і пошаною ставитись до свого отчого краю, до сотвореної Богом природи, бути відповідальними за спільне добро. Особлива подяка – батькам, які від малих літ привчають своїх дітей не бути байдужими до всього Божого творіння.

  
   Ми маємо і можемо разом змінити світ на краще, зробити його гарним і квітучим! Візьмімо приклад з дітей спільноти «На крилах віри»!

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Хресна Дорога на честь почитання частинки Животворного Хреста Господнього у Великій Тур’ї

      2 квітня 2016 року, в суботу, в селі Велика Тур’я відбулась велелюдна Хресна Дорога на честь почитання частинки Животворного Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Спаситель. 
      Ця, справді, велика подія для кожного мешканця села, для всієї парафії і для всіх, хто має в серці справжню віру і любов до Нашого Спасителя відбувалась під час Великопісних реколекцій, які тривали на парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Велика Тур’я з 31 березня по 3 квітня 2016 року.
      У ці дні в храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я перебувала реліквія – частинка Животворного Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Спаситель. Впродовж перебування Святої реліквії вірні мали змогу приступити до почитання Святого Хреста і отримати Особливу Господню Ласку.
      Реколекції на парафії проводили о. Роман Терлецький та о. Денис Сабецький. Впродовж цих днів служились Святі Літургії в різних наміреннях, люди приступали до сповіді, Святої євхаристії, проходили розважання над духовними чеснотами, вірою, надією, любов’ю і мудрістю. Все це поглиблювало духовні віднови парафіян. Отці-реколектанти практикували духовні зустрічі, живе спілкування з дітьми старших і молодших класів, які вони організовували не тільки в сільській святині, а й у місцевій школі. За допомогою мультимедійних презентацій доносили до дітей Божу Науку, відповідали на питання, які цікавлять сучасну молодь.
     І от суботнього дня, як і два тисячоліття тому, люди знову йшли мученицькими слідами Сина Божого, Хресною ходою крок за кроком ступали по останньому земному шляху Спасителя. А скривавлений, збитий, скатований, принижений Ісус Христос ніс на своїх раменах мої і твої гріхи, гріхи світу, ніс непомірно тяжкий хрест на Голгофу, скроплюючи своєю дорогоцінною кров’ю дорогу до Воскресіння.


     Хвилювання і почуття причетності до особливої події у селі панували цього дня серед парафіян. Великотур’янці мають у селі чимало освячених святинь. Тому з великою любов’ю, старанністю і відповідальністю вони прибрали чотирнадцять стацій, оновили сільські святині – Хрести, статуї Матері Божої. Для кожної стації було дбайливо прибрано столи, де виставлені найкращі квіти для Ісуса, найкращі образи, хрести, і все то – на біленьких обрусах. А весняне сонце щедро огортало всіх своїм теплом.
      Хресна Дорога почалася на початку села, де була відправлена перша стація. Такого велелюддя давно не бачило прикарпатське село. Літні, поважні люди, цілі родини, молодь, студентство, школярі, учасники парафіяльної спільноти «На крилах віри», і найменші великотур’янці з молитвами йшли Хресною дорогою.
      Священики-реколектанти разом із сільським парохом о. Миколою Фреїшиним стацію за стацією проводили науки про набожність у родинах, відповідальність батьків перед Всевишнім за своїх дітей, їхнє добре виховання, любов до Матері-Церкви і України.
      По дорозі, до вірян долучалося все більше людей. На протязі 14 стацій, від часу засудження Ісуса Христа на смерть аж до покладення його до гробу, люди не просто йшли за Спасителем і по черзі несли тяжкий хрест, а роздумували над величезним терпінням Божого Сина і майже фізично відчували ті його страшні муки.
      І ось людський потік вереницею переходить через місток і поволі доходить до старенької духовної скарбниці – церква святої Параскеви (1761 р.), де відбулася остання чотирнадцята стація.


      Всі, хто прийняв участь у Хресній Дорозі, від найменших, що вперше у житті своїми ноженятами йшли по Хресній дорозі і ті, що пройшли за Ісусом не один десяток разів, поверталися додому з просвітленими душами, ніби всі незгоди і труднощі нашого сьогодення взяв на свої плечі наш Спаситель і залишив їх на горі Голгофі, віддавши своє життя за наше спасення.