Для духовного оновлення християнської родини

Дорогі у Христі! 

     З 15 по 19 жовтня 2014 р. Б. на парафії Покрови Пресвятої Богородиці  села Велика Тур’я відбудеться Свята Місія. 

      Слово «місія» походить від латинського missio і буквально означає «посилати». Христос посилав своїх учнів проповідувати туди, де сам мав бути, а згодом, після них – святих отців, усіх праведників, зрештою, і всіх святих українського народу. 

      Місіонери – це особи, послані проповідувати Боже Слово від Його імені.

     Для чого проводиться Місія? Святий Папа Іван Павло ІІ так говорив про Народну Місію: «Добра Народна Місія підштовхує до навернення, тобто повернення до правди і дружби з Богом тих, хто втратили віру і ласку через гріх, вона кличе до досконалішого життя християн практикуючих, окрилює душі, переконує жити блаженствами, пробуджує священичі і монаші покликання».

     Протягом Місії в церкві Покрови Пресвятої Богородиці будуть виставлені для почитання мощі святого священномученика Йосафата.

   

     Священномученик Йосафат Кунцевич – український святий, якого вшановує вся Католицька Церква. Відомий як мученик за єдність Церкви, єпископ УГКЦ, архієпископ Полоцької єпархії, народився у 1580 р. у м. Володимирі-Волинському. Будучи єпископом, сприяв піднесенню освітнього рівня духовенства та прославився як борець за єдність Церкви. 

     Його активна діяльність за єдність з Єпископом Рима викликала глибоке невдоволення серед противників, за що був жорстоко вбитий за справу єдності Христової Церкви, 12-го листопада 1623 року, Святий Йосафат у Вітебську, перед Божественною св. Літургією, був убитий сокирою, а тіло покійного вкинено в ріку Двіну. Однак, серед ночі світло в ріці виявило, де знаходиться тіло вбитого Йосафата. Того ж самого дня його смерті почались здійснюватися різні чуда і навернення. До його проголошення блаженним 1643 року записано приблизно 300 чудес чи особливих ласк, отриманих за його посередництвом.

Із книги «Святий Йосафат Кунцевич, його Життя і Доба» 

авторства о. Мелетія Соловія і о. Атанасія Великого.

    Останній раз Свята Місія на парафії села Велика Тур’я проводилась у 1992 році.

     Інформацію про Програму і розклад Богослужінь на кожен день Місії можна прочитати на дошці оголошень біля храму Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я.

     Свята Місія – це час особливих ласк для кожного, час примирення з Богом через покаяння, час усильної  молитви за мир. Молімося за духовні плоди Святої Місії на нашій парафії.

Молитва за Святу Місію

    Просимо Тебе Ісусе, благослови святу Місію, що відбуватиметься на нашій парафії для оновлення всіх душ. Поможи заблуканим знайти дорогу до Тебе та дай добрих провідників на тій дорозі.

     Пішли нам Своїх апостолів, клади Свої слова в їхні уста, дай їм знайти серця, охочі прийняти Боже слово, щоб сліпі душею прозріли, заблукані повернулися на правдивий шлях і воскресли мертві душею. Дай грішникам щирий жаль за гріхи, занепокоєним поверни мир, байдужим дай ревність, вірним – святість і апостольського духа. Всім, що відбуватимуть св. Місію, зішли, Ісусе, Свого Духа і оновиться обличчя землі, обличчя нашої страждаючої української землі. Маріє, Мати Спасителя, поможи нам оновити свої душі, відкуплені Найсвятішою Кров’ю Твого Сина. Усі святі українського народу, моліть Бога за нас. Амінь.

Запрошуємо ВСІХ долучитися до великої і Богоугодної справи 

та сповна отримати духовні плоди Святої Місії.

Спільна праця єднає і веде до Бога, до Церкви

     Споконвіку душа людини лине до Божого Храму, бо тут відбувається спілкування з живим Небесним Творцем. Не покладаючи рук, віруючі споруджували свої святині у сиву давнину, споруджують їх і тепер. Чудовим прикладом і підтвердженням цих слів є старенька і нова церкви у селі Велика Тур’я.

     Спорудивши і висвятивши у 2007 році чудовий і величний храм Покрови Пресвятої Богородиці, громада під орудою церковної управи вже чимало зробила для окраси сільської святині. Та попереду чекає ще багато задумів і планів. 

     Парафіяни села вважають справою честі і віри докласти часточку своєї праці до оновлення та облаштування нового храму, дзвіниці, церковного подвір’я та села в цілому. 

     Не жаліючи свого часу, сили старший брат церковної управи Скаб’як Іван Федорович неустанно дбає про сільську святиню, адже треба вчасно подбати про придбання необхідних будівельних матеріалів, перевірити їх якість, домовитись з майстрами про час проведення необхідних робіт, підготовити інвентар тощо. Брат Іван дбає, щоб всі роботи були проведені, як кажуть у народі «на совість». Та, безперечно, тільки громадою можна добитись успіху у таких важливих будівельних роботах. Не бракує трудолюбивих парафіян у селі.

      Наполегливо трудяться ініціативні майстри, робітники на прославу Богу. Їх стараннями проведено облаштування фундаменту нового храму. 

      Зараз на першому плані – завершення будівельних та оздоблювальних робіт трьохярусної дзвіниці, що завершується золотим куполом. З нетерпінням чекають жителі громади того дня, коли на всю округу задзвонять диво-дзвони, скликаючи вірних до Божого храму.

      За проектом, автором якого є заслужений діяч мистецтв України, член національної спілки художників України, уродженець села Василь Якимович Ярич, розпочато благоустрій церковного подвір’я. За задумом архітектора тут постане комплекс фігур та каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Стараннями небайдужих парафіян вже залито фундамент під фігуру Матері Божої, а згодом тут будуть встановлені також фігури Ісуса Христа та Івана Хрестителя.

      Це буде чудовий скульптурний комплекс. Йдучи до Божого храму, вірні церкви зможуть тут застановитись і піднести молитви до святих у свої намірах.

     Вже виготовлена і незабаром буде встановлена інформаційна дошка, з якої парафіяни матимуть можливість отримати інформацію про розклад Богослужінь у храмі, а також про новини церковного життя.

Хай Господь ласкаво благословить і нагородить щедрими дарами всіх жертводавців, трудівників, усім, хто якоюсь послугою мав та має відношення до постання та прикраси храму Покрови Пресвятої Богородиці, дзвіниці, церковного подвір’я села Велика Тур’я! 

Хай спільна праця єднає людей села і веде до Бога, до Церкви.

Прославимо Бога у пісні

     27-28 вересня 2014 року в місті Долина з благословення Глави і Отця УГКЦ Святослава Шевчука та Архиєпископа і Митрополита Івано-Франківської Митрополії Володимира Війтишина, за підтримки Долинської міської ради, під патронатом благодійної організації «Любов і Милосердя» та Церкви Серця Ісуса і Серця Марії відбувся ІІІ фестиваль-конкурс української духовної сучасної пісні «З піснею до Бога» імені Кардинала Мирослава Івана Любачівського. Засновник фестивалю-конкурсу – о. Вітольд Левицький.

     У фестивалі взяв участь і став переможцем у номінації «вокальні ансамблі» чоловічий народний аматорський ансамбль села Велика Тур’я «Тур’яни», керівник – Крайник Іван Васильвич. Майстерне, високопрофесійне виконання духовного твору «Молитва за Україну» (автор А. Дашківський, обробка Івана Крайника) вразило учасників журі, яке очолював відомий композитори краю Володимир Домшинський. 

      Слід зауважити, що до участі у фестивалі були запрошені духовенство, влада, учнівська та студентська молодь, а також всі бажаючі, які цінують духовну музику, молитву і культуру. Всього було представлено 82 художні номери, загальна кількість учасників – 180 осіб, з них: 40 – солісти, 14 – вокальні ансамблі, 5 – виконавці авторських пісень, 23 – художнє слово.

     Відкриття фестивалю-конкурсу відбулось у суботу, 27 вересня о 12 годині. Перед тим всі учасники  взяли участь у Службі Божій та отримали Господнє Благословення у церкві Серця Ісуса і Серця Марії.

     Перший етап конкурсу був відбірковим. Його переможці взяли участь у гала-концерті, що розпочався у неділю, 28 вересня о 14 годині. На початку недільного гала-концерту були оголошені та нагороджені переможці у таких номінаціях:  «Солісти – вокалісти», «Авторська пісня», «Вокальні ансамблі», «Художнє слово». Також була вручена  «Нагорода глядацьких симпатій».

     Духовний захід був приурочений миру і згуртував величне коло митців на прославу Христовій церкві та всього українського народу. У щирій молитві до Господа Бога юні і дорослі учасники фестивалю просили благословення, встановлення миру і спокою у країні, доброї долі для українського народу. З метою підтримки Української армії захід був благодійним і спрямований на підтримку АТО.

Високоповажний Іване Васильовичу 

та очолюваний Вами колектив!

Від церковної управи та громади храму 

Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я бажаємо Вам Божої ласки, опіки Матері Божої, нових творчих звершень 

на прославу Господа Нашого Ісуса Христа і всього українського народу!

Більше інформації на сайтах:

ugcc.if.ua/index.../757-v-dolyni-vidbuvsya-festyval-z-pisneyu-do-boha
olevytskiy.at.ua/ 
dyvensvit.org/news/104361.html

Є у Великій Тур’ї хрест…

"Хресту Твоєму поклоняємося, Владико,

і святе Воскресіння Твоє славимо".

      27 вересня 2014 року на Парафії Покрови Пресвятої Богородиці відбулась святкова Літургія з нагоди величного Християнського свята – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

     Це свято належить до стародавніх свят, але як історія віднайдення Хреста Господнього, так і історія святкування цієї події оповиті багатьма легендами, переказами і свідченнями.

Цікаву і незвичайну історію має і хрест у селі Велика Тур’я… 

     Коли, хто і в честь якої події був встановлений цей хрест – достеменно не відомо. Але старожили добре пам’ятають, як за буремних більшовицьких часів цей хрест повалили і викинули на смітник біля сільського цвинтаря. Та знайшлися сильні духом і вірою парафіяни, які цей хрест відновили і встановили на колишнє місце. Тепер, коли повз нього проходять віряни, вони мають чудову нагоду накласти на себе хресне знамено і щиро помолитись у своїй потребі.

     Цього вересневого дня, у свято Воздвиження Чесного Хреста, біля сільської святині, місцевий парох о. Микола Фреїшин відправив акафіст до Хреста Господнього. Ніхто, крім Всевишнього, не може злічити змовлених молитов на цьому благодатному місці та, безперечно, це великий Божий оберіг для громади села Велика Тур’я.

     Свято Воздвиження нагадує кожному про святий обов'язок шанувати, любити й визнавати святий Хрест. Він, неначе, ковток чистої джерельної води для спраглого у пустині – дає нам духовну наснагу та підбадьорення на духовому шляху.

На початок Церковного року

    13 вересня в переддень нового Церковного року у храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Велика Тур’я відбулась Свята Літургія у наміререннях подяки за ласки Небесному Отцеві та опіку Матері Божої для церковного братства та сестринства громади села Велика Тур’я.

     14 вересня, в перший день нового Літургійного року, Українська Греко-Католицька Церква разом із світовою спільнотою відзначала День Бога Творця, як свято прослави й подяки нашому Небесному Отцеві за отримані дари, якими щоденно користуємося. 

    Осінній місяць вересень є не лише звичайним, календарним початком нової пори року, а й важливою подією у житті нашої Церкви. Саме 1 (14) вересня Церква святкує початок, «найменування», нового Церковного року, який розпочинає своєрідне коло літургійних богослужінь.

     Установлення дати, якою розпочинається Церковний рік на 1 вересня (за новим стилем) чи на 14 – за старим, має давню історію, початки якої сягають ще часів Римської імперії.

     Варто знати, що вересневий початок Церковного року є характерний лише для Церков східної традиції. Західна Церква розпочинає його першою неділею різдвяного посту (адвенту). Вже з восьмого століття на Сході з’являються згадки про 1 вересня як церковне свято, яке має свою окрему службу.

     «Всієї твари Створителю, що у своїй владі встановив времена і літа, благослови вінець року благости Твоєї, Господи, охороняючи в мирі благовірний народ, городи, села і всі обителі Твої, молитвами Богородиці, і спаси нас», – говориться у тропарі Індикту. На Першому Нікейському Соборі 325 року, із вдячности Константинові за легалізацію і дозвіл сповідувати християнство, отці Церкви прийняли цю дату за початок нового Церковного року.

     Поглянувши у церковний календар, бачимо, що всі дні, починаючи з 1(14) вересня і закінчуючи 31 серпня (13 вересня) є присвячені певній події з життя Христа і Богородиці, а також великій кількості святих.

     Своїм розмаїттям наш літургійний рік показує живу і діяльну Церкву на землі, яка в особливий спосіб прославляє Пресвяту Трійцю і Церкву Небесну. Літургійний рік – це єднання багатьох сердець у палкій молитві і прославі Творця. Це час, коли тисячами голосів лунає могутній гімн подяки, що його оспіває уся Церква.

     У спільній молитві учасники церковної управи храму Покрови Пресвятої Богородиці разом із настоятелем о. Миколою Фреїшиним підносили щиру подяку нашому Небесному Отцеві за отримані дари, якими послуговуються щоденно і повсякчас. 

     «Нехай Божа мудрість поведе нас дорогами правди, нехай стереже нас від неправд та обману,»  – щиро молились парафіяни у рідному храмі.

      Більше дізнатись про Літургійний рік як знак живої Церкви ви можете дізнатись з Інтернет-джерела: http://magazine.lds.lviv.ua/articles/3_08/page14.html

Катехизація в школі

     8 вересня 2014 року розпочались катехитичні зустрічі у школі села Велика Тур’я. Катехизація сьогодні – це виховання у вірі, це жива участь в житті християнської спільноти у всіх її вимірах (літургійному, соціальному, духовному, місійному), вона стає середовищем дозрівання і зросту людини у вірі та діленням нею з іншими.

     Покликання і завдання священика у катехизації – бути «вихователем віри». Він покликаний дбати «чи то особисто, чи за допомогою інших, щоб у Святому Дусі настановити кожного віруючого до виконування свого покликання відповідно до Євангелії, до щирої і діяльної любові й до свободи, якою Христос нас визволив», – так стверджує Декрет Другого Ватиканського Собору про служіння і життя пресвітерів Presbyterorum ordinis. Христос через Тайну священства доручив священикам своїм апостольським наказом: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповідав» (Мт 28:19-20).

     З метою катехизації дітей у школі села Велика Тур’я розпочато  систематичні зустрічі священика з школярами. Відтепер, кожного понеділка діти при зустрічі із місцевим парохом отцем Миколою Фреїшиним матимуть змогу взяти участь у молебні в наміренні доброго навчання і гідної поведінки, отримати катехетичні науки та Боже благословення. 

     У формі релігійних бесід на духовну тематику о. Микола ближче познайомить дітей зі Святим Письмом, допоможе дізнатись більше про будову і зміст біблійних книг, розважати над Божим словом у молитві, а також спільно роздумувати над Святим Письмом.

     На першій зустрічі діти разом із священиком розважали над темою спілкування між людьми, яким воно повинно бути у відповідності до Божого вчення. Діти також почули  цікаві приклади із життя про правдивість і корисливість у людському спілкуванні.

     Завдяки тісній співпраці та підтримці дирекції, колективу вчителів місцевої школи катехизація для учнів початкових класів Великотур’янської загальноосвітньої школи пройшла цікаво та пізнавально. Діти почерпнули нову інформацію на духовну тематику, добре засвоїли вивчений матеріал і спільно молились.

Благослови, Господи, на добрий початок навчального року

     Ось і закінчилось літо, прийшла золота осінь. Цього року Свято Знань у Великій Тур’ї було по особливому патріотичним. Хоча на сході України тривають бої, гинуть наші співвітчизники і не в усіх школах пролунав Перший дзвінок, Першовересень у місцевій школі відбувся. Він  розпочався урочистою лінійкою. Для учнів звучали привітання та напутні слова від вчителів, батьків. Місцевий священик о. Микола за християнським звичаєм звернувся до всіх зі словом Божим, заохотив всіх до молитви та благословив учнів свяченою водою. А згодом відбувся перший урок «Україна – єдина країна», який додав кожному відчуття відповідальності і тривоги за свою Батьківщину.

     Згодом у храмі Покрови Пресвятої Богородиці відбулась Божественна Літургія  в наміренні учнів та вчителів, на якій першокласники, учні випускного класу разом із своїми класоводами, вчителями, батьками спільно молились і випрошували у Господа ласки та благодаті, а також добрих успіхів у навчанні.

     З особливим старанням підготовилися до Свята Знань великотур’янці – це був справжній парад вишиванок, майоріли жовто-блакитні кульки та квіти.  Батьки і одинадцятикласники подбали про чудові стилізовані українські костюми. Дівчата та юнаки своїм виглядом стверджували – ми справжні українці!

     З великою радістю споглядали учасники Свята Знань і на тих, хто вперше ступив на шкільне подвір’я. Першокласники – гомінкі і непосидючі, вони враз стали серйозними і трохи дорослішими. В українських костюмах, наче маки, вони уважно дивились на старшокласників та прислухались до вчителів. А попереду їх чекає довга дорога до ЗНАНЬ.

    Нехай Господь благословить зростання наших учнів у чеснотах мудрості, знання, розуміння та кмітливості!